Виробництво фармінгредієнтів може стати перепусткою українських ліків до Європи: у Кабміні окреслили стратегію

17:11, 7 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Власне виробництво компонентів для ліків відкриє українським компаніям нові можливості в Європі.
Виробництво фармінгредієнтів може стати перепусткою українських ліків до Європи: у Кабміні окреслили стратегію
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Українська фармацевтична галузь має шанс суттєво зміцнити свої позиції на європейському ринку завдяки розвитку виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Такий напрям не лише зменшить залежність від імпортної сировини, а й сприятиме створенню спільних виробничих ланцюгів між Україною та країнами ЄС. В уряді впевнені, що це може стати одним із ключових факторів інтеграції українських виробників до європейського фармацевтичного простору.

Розвиток виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) в Україні сприятиме формуванню надійних ланцюгів постачання та допоможе українським фармацевтичним компаніям вийти на ринок Євросоюзу. Таку позицію висловив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

За його словами, Україні необхідно приділяти особливу увагу розвитку виробництва АФІ, оскільки це дозволить вибудувати єдиний виробничий ланцюг фармацевтичної продукції з ЄС. Такий підхід має посилити співпрацю між українськими та європейськими виробниками і зробити їх більш конкурентоспроможними на світовому ринку.

Качка наголосив, що український фармацевтичний ринок не становить загрози для європейських виробників. Навпаки, залучення українських компаній до спільного виробничого процесу може забезпечити ЄС додаткові конкурентні переваги на глобальному рівні.

Він також висловив переконання, що українські виробники зможуть скористатися можливостями, які відкриває євроінтеграція, та у середньостроковій перспективі стати надійними партнерами для європейського бізнесу. У результаті може сформуватися об’єднаний європейсько-український ринок фармацевтичної продукції, на якому сторони працюватимуть як партнери.

Водночас посадовець зазначив, що побоювання бізнесу щодо адаптації до правил ЄС можуть мати позитивний ефект для розвитку галузі. На його думку, державі важливо оцінювати, які вимоги Європейського Союзу справді створюють додаткові витрати для підприємств, а які стимулюють модернізацію виробництва та підвищення його якості.

Зокрема, для фармацевтичної галузі вимоги ЄС щодо належної виробничої практики (GMP), впровадження 2D-кодування та інших регуляторних стандартів він розглядає як інвестиції у розвиток виробництва. Попри дискусії, які тривають на ринку щодо окремих нововведень, такі вимоги, на його переконання, сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств.

Качка також підкреслив, що не бачить серед європейських норм і правил таких вимог, які могли б поставити під загрозу бізнес-моделі українських фармацевтичних виробників. Навпаки, гармонізація зі стандартами ЄС, на його думку, відкриває для галузі додаткові можливості для розвитку та інтеграції до спільного європейського ринку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group