Детонація боєприпасів залишає людей без права на компенсацію: у Раді хочуть змінити правила єВідновлення
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15421, який пропонує розширити право українців на отримання державної компенсації за пошкоджене або знищене житло. Документ передбачає, що компенсацію можна буде отримати не лише за майно, яке постраждало внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, а й у разі надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Необхідність внесення змін пов'язана з тим, що окремі співвласники житла сьогодні не можуть подати заяву на компенсацію, хоча їхнє майно було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії РФ.
Причина в тому, що чинний Закон України Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» не поширюється на випадки, коли подію офіційно класифікували як надзвичайну ситуацію воєнного характеру.
За даними авторів законопроєкту, в Україні вже сталося щонайменше чотири такі випадки. Внаслідок детонації боєприпасів були пошкоджені та зруйновані житлові будинки, однак їхні власники не можуть отримати державну компенсацію.
Як зміняться правила надання компенсації
Законопроєкт № 15421 пропонує насамперед розширити сферу дії чинного законодавства. Якщо зараз воно поширюється на майно, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, то після ухвалення документа до нього також включать надзвичайні ситуації воєнного характеру, спричинені збройною агресією Російської Федерації проти України.
Зокрема, до поняття «знищені об’єкти нерухомого майна» пропонують віднести житло, яке стало непридатним для використання внаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру та не підлягає відновленню або відновлювати яке економічно недоцільно. Також буде розширено визначення «пошкоджені об’єкти нерухомого майна», включивши до нього об’єкти, пошкоджені внаслідок таких надзвичайних ситуацій, які можуть бути відновлені шляхом ремонту, реконструкції або реставрації.
Крім цього, нові положення пропонують застосовувати до всієї процедури надання компенсації. Це стосуватиметься роботи комісій, які розглядають заяви на компенсацію, ведення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, визначення розміру компенсації, виплати коштів через програму «єВідновлення», а також укладення договору про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків у межах отриманої компенсації.
Які зміни пропонують до інших законів
Також законопроєкт пропонує внести зміни до низки інших законів, щоб узгодити їх із новими нормами. Зокрема, зміни передбачені до законів:
- «Про регулювання містобудівної діяльності»,
- «Про безоплатну правничу допомогу»,
- «Про судовий збір»,
- «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
- «Про виконавче провадження».
Зокрема, зміни до Закону України «Про судовий збір» пропонують передбачити звільнення від сплати судового збору заявників у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо такі заяви пов'язані з отриманням компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій чи надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричинених збройною агресією РФ, а також із порушенням права власності на рухоме чи нерухоме майно.
Крім того, зміни передбачені до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Право на безоплатну правничу допомогу пропонують поширити на громадян, які через бойові дії, терористичні акти, диверсії або надзвичайні ситуації воєнного характеру втратили документи, потребують їх відновлення чи встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, зокрема для отримання компенсації за пошкоджене або знищене нерухоме майно.
Зміни також пропонують внести до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема, у заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах для отримання містобудівних умов і обмежень, права на виконання підготовчих та будівельних робіт або введення об'єкта в експлуатацію необхідно буде зазначати реєстраційний номер звіту (акта) про обстеження пошкодженого об'єкта нерухомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій і надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричинених збройною агресією РФ.
Окремі зміни законопроєкт передбачає і до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вони поширять чинні положення на громадян, чиє нерухоме майно було знищене не лише внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, а й через надзвичайні ситуації воєнного характеру, спричинені збройною агресією РФ. Це стосуватиметься державної реєстрації припинення права власності на знищене майно та державної реєстрації права власності на житло, придбане або профінансоване з використанням житлового сертифіката.
Зміни також торкнуться Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з редакцією законопроєкту пропонується уточнити, що заборона на звернення стягнення та накладення арешту поширюватиметься на кошти, які перебувають на спеціальних рахунках для виплати компенсації за пошкоджене або знищене нерухоме майно, у тому числі якщо воно постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Завдяки цим змінам постраждалі зможуть використовувати нові підстави для отримання компенсації під час оформлення документів, внесення відомостей до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, отримання безоплатної правничої допомоги, звільнення від сплати судового збору у визначених законом випадках, державної реєстрації прав на нерухомість, а також матимуть захист компенсаційних коштів від арешту та стягнення. Крім того, законопроєкт зобов'язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців після набрання законом чинності привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нових положень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
