Майбутнє міжнародного правосуддя: Лев Кишакевич та Оксана Сенаторова стали фіналістами конкурсу до МКС

10:12, 9 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Шлях кандидатів до МКС, жорсткі вимоги Гааги та функції системи міжнародного правосуддя зсередини.
Майбутнє міжнародного правосуддя: Лев Кишакевич та Оксана Сенаторова стали фіналістами конкурсу до МКС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Ратифікація Римського статуту 25 жовтня 2024 року та його офіційне набрання чинності для нашої держави 1 січня 2025 року стали важливим етапом у розвитку національної правової системи та інтеграції держави у міжнародну систему кримінального правосуддя.

Тепер Україна не лише визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, яку вона частково приймала ще з листопада 2013 року через спеціальні декларації, а й стає повноправною державою-учасницею з правом голосу в Асамблеї та можливістю висувати власних представників до суддівського корпусу в Гаазі.

Цей крок є стратегічно важливим на тлі триваючих розслідувань воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, вчинених на території України.

Національний відбір: хто претендує на крісло в МКС від України?

Першим практичним викликом у межах цієї нової суб’єктності став національний добір кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС. Наприкінці березня 2026 року конкурсна комісія провела серію співбесід, відзначивши надзвичайно високу фаховість та моральні якості всіх учасників

За результатами складного вибору основними фіналістами стали суддя Верховного Суду Лев Кишакевич  та професорка Оксана Сенаторова.

Основним кандидатом став Лев Кишакевич — суддя Великої Палати Верховного Суду. Його досвід у кримінальному праві перевищує 30 років. До призначення у Верховний Суд він працював в органах прокуратури та суддею Івано-Франківського міського суду, де у квітні 2017 року був обраний Головою суду. Має науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2024 році Лев Кишакевич виступив автором постанови Великої Палати у кримінальному провадженні щодо осіб, засуджених за планування, підготовку, розв’язання та ведення агресивної війни. Це рішення стало судовим прецедентом для справ щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Його підготовка базувалася на нормах міжнародного кримінального та гуманітарного права, а також практиці міжнародних трибуналів.

Резервним кандидатом обрано Оксану Сенаторову — професорку, провідну експертку з міжнародного гуманітарного та кримінального права. Має понад 20 років академічного, дослідницького та консультативного стажу у сферах міжнародного гуманітарного та кримінального права, а також перехідного правосуддя.

Оксана Сенаторова обіймає посаду старшої юридичної радниці в Atrocity Crimes Advisory Group та є радницею міжнародної організації Geneva Call. Професорка Національного університету оборони України та директорка Центру дослідження правових проблем перехідного правосуддя в НЮУ імені Ярослава Мудрого. Членкиня Комісії з питань правової реформи при Президентові України та експертка Офісу Генерального прокурора, де консультує щодо стандартів МКС у національних провадженнях.

Комісія підкреслила надзвичайно високу конкуренцію та фаховість учасників, зазначивши, що обидва кандидати вільно володіють робочими мовами МКС (англійською та французькою) та мають бездоганну репутацію.

Згідно зі статтею 36 Римського статуту, до кандидатів у судді МКС висуваються жорсткі вимоги. Вони повинні бути особами з високими моральними якостями, чесністю та неупередженістю.

Кандидати поділяються на дві категорії:

Список А: Експерти у сфері кримінального права та процесу (судді, прокурори, адвокати з великим досвідом). Лев Кишакевич представляє саме цей список.

Список В: Експерти у сферах міжнародного права (міжнародне гуманітарне право, право прав людини тощо). Оксана Сенаторова є представником цього списку.

Процедура обрання

Процедура обрання нових суддів МКС, що відбудеться у грудні 2026 року в Нью-Йорку, вимагає від кандидатів відповідності найвищим стандартам доброчесності та професіоналізму.

Кожен претендент проходить жорстку перевірку (due diligence), яку здійснює Незалежний механізм нагляду (IOM). Ця процедура включає можливість конфіденційного повідомлення про будь-які факти неналежної поведінки кандидата, такі як порушення прав людини, корупція або дискримінація, до кінця травня 2026 року.

Судді обираються на дев’ятирічний термін без права переобрання, що є ключовим запобіжником їхньої незалежності та неупередженості під час здійснення правосуддя.

Судді обираються на Асамблеї держав-учасниць таємним голосуванням. Для перемоги кандидат повинен отримати дві третини голосів держав, що присутні та беруть участь у голосуванні.

При цьому, Асамблея зобов'язана враховувати географічне представництво, гендерний баланс та представництво основних правових систем світу.

Чому Україна проходить конкурс на загальних засадах?

Питання про те, чому Україна бере участь у відборі нарівні з іншими, а не за квотою від групи Східноєвропейських держав, пояснюється самою структурою Міжнародного кримінального суду.

Так,  Україна належить до групи Східноєвропейських держав, проте обрання від регіональної групи залежить від того, чи є вільна вакансія саме від цієї групи та чи отримає наш кандидат підтримку інших країн.

Циклічна ротація

Міжнародний кримінальний суд працює за принципом часткового оновлення. Це означає, що кожні три роки Асамблея держав-учасниць переобирає рівно третину суддівського корпусу — 6 суддів із 18.

Повне оновлення суду могло б паралізувати розгляд справ, що тривають роками. Часткова ротація дозволяє новим суддям переймати досвід колег, які вже працюють у палатах.

Якщо суддя йде у відставку або помирає до завершення свого терміну, проводяться дострокові вибори (by-elections). Проте такий суддя обирається лише на термін, що залишився від його попередника, щоб не порушувати загальний графік ротації.

Одним із найцікавіших аспектів статуту є Стаття 36. Вона передбачає, що якщо 9-річний термін повноважень судді закінчився, але він у цей момент бере участь у судовому розгляді справи (Trial stage), він залишається на посаді до завершення цього конкретного судового процесу.

Це означає, що де-факто в Гаазі одночасно може перебувати трохи більше ніж 18 суддів, якщо тривають складні та тривалі провадження.

Робота українського судді в МКС може стати критично важливою, враховуючи структуру суду та принцип комплементарності. МКС не замінює національні системи, а доповнює їх, розглядаючи справи лише тоді, коли держави не можуть або не бажають робити це самостійно.

Як працює Міжнародний кримінальний суд

Фундамент роботи Міжнародного кримінального суду — Римський статут, що чітко окреслює чотири категорії найтяжчих злочинів, що не мають терміну давності. Починаючи від 1 липня 2002 року, МКС володіє інструментарієм для покарання не лише за воєнні злочини, а й за системні атаки на цивільне населення та акти геноциду.

Система Міжнародного кримінального суду — це не лише судді та зали засідань. Вона складається з трьох автономних частин: самої Асамблеї держав-учасниць, що здійснює нагляд та обрання ключових осіб, власне чотирьох органів Суду — Президія, Судові палати, Офіс Прокурора та Реєстратура та Цільового фонду для жертв.

МКС очолює Президія (Presidency), яка відповідає за зовнішні відносини установи, представляє суд на міжнародному рівні та координує організаційні аспекти судової роботи.

Безпосереднє здійснення правосуддя покладено на Судові палати (Judicial Divisions). У складі суду працюють 18 суддів, які розподілені між трьома підрозділами: Палатою попереднього провадження (Pre-Trial Division), Судовою палатою (Trial Division) та Апеляційною палатою (Appeals Division). Вони розглядають справи на різних стадіях — від санкціонування розслідувань і видачі ордерів до винесення вироків та перегляду рішень.

Окремим незалежним органом є Офіс прокурора (Office of the Prosecutor), відповідальний за проведення попередніх розслідувань, збір доказів і підтримання обвинувачення у справах про міжнародні злочини.

Адміністративну та технічну підтримку діяльності суду забезпечує Реєстратура (Registry). Він відповідає за організаційні питання, включно із безпекою, перекладом, процесуальним супроводом справ і роботою з потерпілими та свідками.

Участь українського представника в цих палатах дозволить інтегрувати унікальний досвід національного судочинства періоду війни у глобальні процеси притягнення до відповідальності за найтяжчі злочини, що викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства.

Ключові принципи та юрисдикція

МКС не замінює національні суди; він діє лише тоді, коли держави не бажають або не можуть реально розслідувати злочини.

Суд розглядає чотири категорії злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.

Справа проходить етапи від попереднього вивчення Прокурором до видачі ордерів на арешт (Pre-Trial), безпосереднього судового розгляду (Trial) та можливого оскарження (Appeals). Під час розслідування Прокурор зобов’язаний збирати як докази вини, так і докази, що виправдовують особу.

Проте, МКС не має власної поліції і покладається на співпрацю з державами для арешту підозрюваних, заморожування активів та виконання вироків.

Проблема примусу

Відсутність власного механізму примусу призводить до того, що багато рішень Суду залишаються невиконаними. Зокрема, станом на 2026 рік:

•  Суддями МКС було видано 61 ордер на арешт, проте лише 22 особи були затримані завдяки допомозі держав.

•  32 особи наразі залишаються на свободі, оскільки країни, де вони перебувають, не здійснили їхнє затримання та видачу.

Ефективність правосуддя МКС залежить від політичної волі держав-учасниць Римського статуту, які мають юридичне зобов'язання співпрацювати з Судом, а також від добровільної підтримки країн, які не приєдналися до Статуту. Як зазначала Президентка Асамблеї держав-учасниць, успіх Суду в боротьбі з безкарністю прямо залежить від рішучості та відданості держав у наданні такої підтримки.

Наразі у провадженні МКС щодо ситуації в Україні перебуває розслідування злочинів, скоєних з 21 листопада 2013 року. Суд уже видав шість ордерів на арешт вищого військово-політичного керівництва РФ, включаючи Володимира Путіна та Сергія Шойгу. Звинувачення стосуються незаконної депортації дітей та атак на цивільну інфраструктуру.

Обрання українського судді підсилить спроможність Суду забезпечувати справедливість та відновлювати довіру до міжнародного правопорядку, підкреслюючи роль України не лише як потерпілої сторони, а й як активного учасника розвитку глобальної системи правосуддя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший