За нав'язливі повідомлення та стеження можуть карати штрафом у 68 тисяч грн та 4 роками ув’язнення
В Україні досі немає окремої кримінальної статті за сталкінг — нав'язливе переслідування людини, стеження за нею, постійні небажані дзвінки, повідомлення або контроль через соціальні мережі. Водночас у Верховній Раді вже тривалий час перебувають законодавчі ініціативи, які можуть змінити ситуацію. У разі їх ухвалення кримінальна відповідальність може загрожувати за систематичне стеження, нав'язування спілкування, кіберпереслідування та інші форми втручання в особисте життя людини, які викликають у неї страх за власну безпеку. Крім того, законодавці пропонують надати офіційне визначення сталкінгу та кіберсталкінгу, а також розширити механізми захисту жертв домашнього насильства.
Що таке сталкінг та чому в Україні хочуть запровадити окрему відповідальність
На розгляді парламенту перебувають два взаємопов’язані законопроєкти — №12088 та №12297, які стосуються боротьби з переслідуванням людей, домашнім насильством і насильством щодо жінок та дітей.
У багатьох країнах світу сталкінг уже давно є окремим правопорушенням або злочином. Відповідальність за нього передбачена, зокрема, у США, Канаді, Німеччині, Франції, Великій Британії, Ірландії, Латвії, Литві та Естонії.
Необхідність криміналізації переслідування також прямо передбачена Стамбульською конвенцією, яку Україна ратифікувала у 2022 році. Документ зобов’язує держави забезпечити кримінальну відповідальність за повторну загрозливу поведінку щодо іншої особи, яка змушує її боятися за власну безпеку.
Сталкінг часто є не самостійною проблемою, а передвісником більш тяжких злочинів — фізичного насильства, сексуальних посягань, тяжких тілесних ушкоджень або навіть убивства. Саме тому в багатьох країнах його розглядають як превентивний інструмент захисту потенційних жертв.
Які дії можуть визнати сталкінгом та кіберсталкінгом
Законопроєкт №12088 пропонує вперше закріпити в українському законодавстві поняття «злочинне переслідування (сталкінг)» та «кіберпереслідування».
Під сталкінгом пропонується розуміти форму психологічного насильства, яка проявляється у небажаній нав’язливій увазі до людини, стеженні за нею та неодноразовому перебуванні біля місця її проживання без передбаченого законом дозволу.
Окремо визначається кіберпереслідування. Йдеться про спостереження за людиною без її згоди за допомогою цифрових технологій, зокрема через соціальні мережі, месенджери, електронну пошту, телефон, крадіжку паролів, злом електронних пристроїв, встановлення програм геолокації, використання шпигунського програмного забезпечення та незаконний доступ до персональних даних.
Фактично законодавці пропонують охопити як фізичне переслідування людини, так і її цифрове стеження.
Яке покарання пропонують запровадити за сталкінг
Більш масштабний законопроєкт №12297 пропонує внести зміни безпосередньо до Кримінального кодексу України та доповнити його новою статтею 129-1 «Незаконне переслідування (сталкінг)».
Згідно з проєктом, сталкінгом можуть визнаватися умисні дії, вчинені два або більше разів, які полягають у незаконному стеженні за людиною, нав’язуванні спілкування, прямому або опосередкованому втручанні в особисте чи сімейне життя, а також контактах через електронні комунікації всупереч волі особи.
Обов’язковою ознакою такого правопорушення має бути те, що подібні дії викликають у потерпілого страх за власну безпеку або безпеку близьких людей.
За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді штрафу від 34 тисяч до 68 тисяч гривень (від 2 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2026 рік), громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, виправних робіт на строк до двох років, пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.
Якщо переслідування буде вчинене повторно, групою осіб, щодо неповнолітнього або у зв’язку з виконанням потерпілим службового чи громадського обов’язку, покарання може становити від трьох до чотирьох років позбавлення волі.
Як пропонують посилити захист жертв домашнього насильства
Законопроєкт №12088 також передбачає посилення захисту жертв домашнього насильства.
Зокрема, пропонується встановити, що рішення суду першої інстанції про застосування обмежувальних заходів до осіб, які вчинили домашнє насильство, набуватиме чинності одразу після проголошення, а подання апеляційної скарги не зупинятиме його виконання.
Ідеться про випадки, коли суд забороняє кривднику контактувати з потерпілою особою, наближатися до неї або перебувати у певних місцях.
У висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради зазначається, що такі обмежувальні заходи відповідають підходам Стамбульської конвенції та європейським стандартам захисту постраждалих осіб.
Чому експерти парламенту розкритикували визначення сталкінгу
Водночас Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень до запропонованих формулювань.
Експерти звернули увагу, що сталкінг не варто обмежувати лише випадками домашнього насильства, оскільки переслідування часто відбувається між людьми, які не перебувають у сімейних чи близьких стосунках.
Крім того, у висновку зазначено, що запропоноване визначення сталкінгу може бути надто вузьким, адже охоплює переважно стеження та перебування біля місця проживання, хоча на практиці переслідування може проявлятися значно ширше — через нав’язливі контакти, погрози, контроль пересувань або інші форми втручання в особисте життя людини.
Які ще зміни до Кримінального кодексу передбачає законопроєкт
Окрім криміналізації сталкінгу, законопроєкт №12297 передбачає комплексні зміни для імплементації положень Стамбульської конвенції та посилення захисту жертв насильства.
Зокрема, пропонується розширити перелік обставин, які обтяжують покарання, якщо злочин вчинено із застосуванням зброї або погрозою її застосування.
Також планується збільшити перелік випадків, коли неможливо призначити більш м’яке покарання або звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, обмежувальні заходи пропонується поширити на злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також збільшити строки їх застосування.
Документ передбачає окрему відповідальність за схиляння або примушення до каліцтва статевих органів, а також посилення відповідальності за домашнє насильство щодо дітей.
Втім, попри міжнародні зобов’язання України та актуальність проблеми переслідування, окрема кримінальна відповідальність за сталкінг досі не запроваджена, а відповідні законодавчі ініціативи продовжують перебувати на розгляді парламенту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
