Як Telegram став офіційним інструментом кадрових рішень: ВС про доказову силу месенджерів
Останні позиції Верховного Суду демонструють перехід від формального заперечення файлів з телефону до детального аналізу електронних ідентифікаторів. Якщо раніше роботодавці мали труднощі з доведенням факту отримання наказу працівником, то сьогодні технічні нюанси — від метаданих до статусу доставки повідомлення — стають основою судових рішень.
«Судово-юридична газета» в серії публікацій проаналізує Топ 5 кейсів ВС та ВАКС щодо того, як суди ідентифікують авторів повідомлень, оцінюють вірогідність доказів та які технічні нюанси месенджера стають основою обвинувальних вироків.
Telegram як офіційний канал для робочих відносин в умовах війни
У справі № 953/3338/23 від 29.01.2025 щодо звільнення директора школи, Верховний Суд визнав Telegram основним інструментом обміну розпорядчими документами.
Директорка школи виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Трудовий договір з нею призупинили, потім відновили у 2023 з обов’язком вийти на роботу. Директор на роботу не вийшла, і її звільнили за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) та невиконання посадових обов’язків як керівника закладу освіти. Позивачка оскаржувала звільнення, стверджуючи, що повідомлення були неналежними, а вона подавала заяву на відпустку без збереження зарплати.
Суд встановив, що оскільки сторони з початку воєнного стану використовували Telegram для пересилання наказів (про призупинення договору, про відновлення роботи), це вважається обраним за взаємною згодою способом електронної комунікації відповідно до ст. 7 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Факт отримання листа про відновлення роботи та скріншоти, що підтверджують ознайомлення, а саме статус «прочитано», стали достатньою підставою для констатації прогулу при невиході на роботу.
Важливо: Верховний Суд визнає Telegram як офіційний канал трудової комунікації в умовах воєнного стану. Месенджер може використовуватися для повідомлення про призупинення або відновлення трудового договору, надсилання наказів у тому числі про звільнення, ознайомлення працівника з документами та обміну заявами. Це особливо важливо для працівників за кордоном або в зоні бойових дій, коли паперова пошта або навіть email не завжди доступні.
Про ТОП-5 кейсів Верховного Суду, де Stories та пости і Instagram стали вирішальними аргументами у суді читайте в попередньому матеріалі «Судово-юридичної газети».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
