Із Сімейного кодексу приберуть обов’язок органів опіки повідомляти реєстраторів про майно дітей

В Україні існує потреба у перегляді підходів до захисту майнових прав дітей. У зв’язку з цим Кабінет Міністрів України пропонує внести зміни до Сімейного кодексу України. Відповідну ініціативу передбачає законопроєкт № 15191, яким пропонується виключити норму, що зобов’язує органи опіки та піклування повідомляти державного реєстратора про наявність у дитини нерухомого майна.

У чому проблема

Проблема полягає в тому, що чинна редакція частини другої статті 246 Сімейного кодексу України передбачає, що органи опіки та піклування мають надсилати до державного реєстратора «повідомлення» про майно дитини у випадках опіки, влаштування до сімейних форм виховання або складних життєвих обставин. Проте така норма не відповідає принципу юридичної визначеності, який є складовою верховенства права (стаття 8 Конституції України) та передбачає чіткість, зрозумілість і передбачуваність законодавства.

Згідно із законом Про державну реєстрацію прав, реєстраційні дії здійснюються лише на підставі заяв і визначених документів, які підтверджують виникнення або зміну прав чи обтяжень. Державний реєстратор також діє тільки в межах повноважень, визначених законом і Конституцією України.

У цьому випадку повідомлення органу опіки та піклування означає, що воно:

• не є заявою;
• не є підставою для внесення запису в реєстр;
• не є обтяженням;
• не змінює право власності чи користування.

Отже, на практиці таке повідомлення не має юридичного значення і не створює жодних правових наслідків.

Водночас законодавство уже містить реальні інструменти захисту майна дитини.

Так, частинами 3 і 4 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або інші законні представники не можуть без дозволу органу опіки та піклування вчиняти від імені малолітньої дитини правочини щодо її майна.

Також для неповнолітньої дитини такі правочини можливі лише за згодою батьків (або законних представників) і з обов’язковим дозволом органу опіки та піклування.

Водночас частина 5 статті 177 Сімейного кодексу України передбачає, що орган опіки може відмовити у дозволі на правочин щодо майна дитини і звернутися до нотаріуса для накладення заборони на його відчуження, але лише у визначених законом випадках.

У свою чергу, відповідно до статті 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус може накласти заборону на відчуження нерухомого майна дитини за зверненням органу опіки. Така заборона є видом обтяження, підлягає державній реєстрації і фактично унеможливлює продаж або переоформлення майна дитини.

Отже, проблема полягає не у відсутності захисту майна дитини, а в тому, що в законі залишився інструмент, який виглядає як елемент контролю, але на практиці не має юридичного ефекту і не впливає на реєстрацію прав.

У зв’язку з цим законопроєктом пропонується виключити частину другу статті 246 Сімейного кодексу України, якою передбачено обов’язок органів опіки та піклування надсилати до державного реєстратора повідомлення про нерухоме майно дитини.

Реєстрація прав на майно

Зокрема, Судова практика виходить із того, що у сфері державної реєстрації речових прав вирішальне значення мають лише ті документи, які прямо передбачені законом як підстава для реєстраційних дій.

Зокрема, розглядаючи справу № 539/5295/21 Верховний Суд наголосив, що суть державної реєстрації прав полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не у безпосередньому створенні таких фактів цими записами.

Цей підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду. Зокрема, у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що державна реєстрація права власності може розглядатися як підтвердження факту володіння нерухомим майном у встановленому законом порядку, але не є юридичним фактом набуття права власності. При цьому суд наголошує на принципі реєстраційного підтвердження володіння, відповідно до якого саме право виникає з інших юридичних підстав, а не з моменту його державної реєстрації.

Аналогічний підхід також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 а також у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 06 жовтня 2021 року у справі № 910/13574/20.

Таким чином, державна реєстрація лише фіксує вже існуючі права на нерухоме майно і не створює їх. Тому саме повідомлення, яке надсилається органом опіки та піклування, не є правовстановлюючим документом і не є обтяженням, а отже не може впливати на виникнення, зміну або припинення прав власності.

Додамо, як повідомляла «Судово-юридична газета», Верховна Рада підтримала законопроєкт, спрямований на вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб. Йдеться про проєкт закону №12254, який спрощує процедури оформлення майна та транспортних засобів на дітей. Водночас дозвіл органів опіки та піклування надалі необхідний лише у випадках відчуження або поділу майна.

Зокрема, встановлюється обов’язок батьків, усиновлювачів або опікунів забезпечувати збереження та належне використання майна дитини виключно в її інтересах.

Закон також визначає, що дозвіл органу опіки та піклування не потрібен у випадках, коли дитина безоплатно набуває у власність майно, зокрема нерухоме, яким вона фактично користується.

Також врегульовано ситуації, коли один із батьків не може брати участь у прийнятті рішень щодо дитини: зокрема, у разі перебування в полоні, заручниках, інтернування, зникнення безвісти, визнання безвісно відсутнім або тривалого невиконання батьківських обов’язків. У таких випадках правочини можуть здійснюватися без його згоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.