Рада перезавантажила ринок факторингу: ЦК більше не регулює послугу — що зміниться для бізнесу
Законопроєкт № 12307 щодо регулювання факторингу став черговим етапом масштабного перезавантаження цивільно-правового регулювання фінансових послуг. Відповідні зміни 29 квітня ухвалила Верховна Рада, законопроєкт за основу та в цілому підтримали 248 депутатів.
Як писала «Судово-юридична газета», ключова ідея законопроєкту полягає у виключенні з Цивільного кодексу України положень, що регулюють факторинг, та передачі цього регулювання спеціальному закону «Про факторинг».
Відповідно до змін статтю 1077 ЦК України викладено в новій редакції, де договір факторингу визначається як передання або зобов’язання передати право грошової вимоги за винагороду, а фактор набуває це право та здійснює оплату.
Зокрема, з ЦК України вилучено статті 1079–1086, які раніше формували детальне регулювання факторингових правовідносин. Вони визначали, хто може бути сторонами договору, як розподіляються права й обов’язки між клієнтом, фактором і боржником, у яких випадках виникає відповідальність, а також як саме відбувається виконання зобов’язань після відступлення права грошової вимоги.
Сам Закон України «Про факторинг», вступив у законну силу у липні 2025 року, фактично змінює підхід до регулювання цього ринку. Йдеться про формування цілісної моделі, де чітко визначені учасники, їхні ролі та принципи роботи. Його основна функція — зробити ринок більш прозорим і мінімізувати ризики зловживань, зокрема ситуацій, коли одне й те саме право вимоги може бути передане кільком різним факторам.
Закон закріплює базові поняття — факторинг, фактор, клієнт, боржник та грошова вимога — і таким чином уніфікує термінологію, яка раніше могла тлумачитися по-різному в практиці. Важливими змінами є деталізація прав та обов’язків сторін договору факторингу. Це має зменшити кількість спорів і забезпечити більш збалансовану модель взаємодії між учасниками ринку. Зазначимо, що факторинг — це фінансова послуга, за якої банк або фінансова компанія (фактор) викуповує у підприємства дебіторську заборгованість (неоплачені інвойси) за відвантажені товари чи послуги. Це дозволяє бізнесу миттєво отримати до 90-100% суми платежу, не чекаючи оплати від покупця, що покращує обігові кошти.
Ухваливши законопроєкт № 12307 про виключення факторингу з ЦК України держава таким чином усунула дублювання і потенційний конфлікт норм, коли одна й та сама фінансова послуга регулюється одночасно кодифікованим актом і спеціальним законом.
Такі зміни пояснюють необхідністю гармонізації з міжнародними підходами, зокрема з модельними рішеннями УНІДРУА, а також прагненням зробити ринок факторингу більш гнучким інструментом фінансування бізнесу.
Водночас ініціатива має і чітке економічне підґрунтя.
Національний банк України ще у 2020 році оприлюднив «Білу книгу» розвитку ринку факторингу, де наголошував, що цей інструмент є одним із найшвидших способів отримання обігового фінансування для підприємств. Пізніше, у 2023 році, НБУ схвалив концепцію реформування регулювання факторингу, що фактично стало основою для підготовки спеціального закону.
У результаті ухвалення законопроєкт дозволяє врегулювати надання факторингових послуг на рівні спеціального акта відповідно до міжнародних підходів. Йдеться про оновлення і узгодження чинного законодавства у цій сфері, а також наближення українського регулювання до положень Модельного закону УНІДРУА про факторинг. Це, своєю чергою, має зробити правила роботи ринку більш зрозумілими та співставними з міжнародною практикою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
