Комітет терміново обговорить відповідальність членів ВЛК та посадовців ТЦК за порушення правил мобілізації

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності проведе позачергове засідання у режимі відеоконференції.

Одним з питань, винесених на розгляд є проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій (реєстр. № 12442), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С., Іонушасом С.К. та інш.

У березні 2025 року Верховна Рада прийняла його за основу, тоді ж у комітеті заявили, що ТЦК не можуть бути використані для обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Комітет вважає доцільним запровадження окремої (спеціальної) підстави для кримінальної відповідальності за порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби та за порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу

Проєктом Закону пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 337-1 «Порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби» та 426-2 «Порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу», якими передбачити кримінальну відповідальність:

-голів та членів військово-лікарських комісій за умисне порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності до військової служби, що призвело як до незаконного призову громадян на військову службу, так і до їх ухилення (звільнення) від військової служби;

-посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за порушення порядку призову громадян на військову службу, що призвело до умисного їх призову або ухилення від військової служби.

Зміни до статті 368-5 “ Незаконне збагачення” передбачають зміни в Примітки 1 до неї, а саме:

Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", та прирівняні до них особи для цілей цієї статті - голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військоволікарських комісій або лікарсько-льотних комісій.  

Законопроєкт дослідило ГНЕУ, яке категорично виступило проти нього. Головна претензія експертів — надмірна криміналізація, негативними наслідками якої, зокрема, є створення штучної конкуренції кримінально-правових норм та порушення принципу економії кримінально-правової репресії. ГНЕУ не розуміє навіщо вигадувати нові статті, якщо в чинному Кримінальному кодексі вже є все необхідне, зокрема:

- ст. 425 КК (недбале ставлення до служби).

- ст. 426-1 КК (Перевищення повноважень)

-  ст. 366 КК (службове підроблення).

- всім відомі статті 368 та 369 КК.

Створення нових «спеціальних» норм породить лише плутанину.

Крім того, за Кримінальним процесуальним кодексом військові злочини — це парафія ДБР. Однак автори проєкту «забули» внести зміни до ст. 216 КПК.

Наслідок: справи за новими статтями автоматично впадуть на плечі звичайних слідчих Нацполіції, які не мають відповідної спеціалізації. 

Одночасно проєкт не враховує вже проведені медичні реформи та створює конфлікт між силовими відомствами.

Також законопроєкт чомусь виокремлює лише членів ВЛК як суб’єктів незаконного збагачення (ст. 368⁵ КК). Більше того, щоб стаття про незаконне збагачення реально працювала для членів ВЛК, необхідно вносити зміни ще й до Цивільного процесуального кодексу. Без цього держава не зможе конфіскувати «необґрунтовані активи» (майно, походження якого неможливо пояснити), навіть якщо провину буде доведено. 

У Комітеті з питань бюджету вважають, що реалізація положень законопроєкту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Натомість Комітет з питань антикорупційної політики у проєкті акта не виявив  корупціогенних факторів, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень і вважає його таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.