Спори з ТЦК онлайн: чи можна оскаржити дії дистанційно у 2026 році
Після початку повномасштабної війни значна кількість громадян перебуває за межами України, змінює місце проживання, проходить службу або фактично не має можливості особисто звернутися до суду. У таких умовах дистанційне судочинство перестало бути винятком і стало одним із ключових механізмів реалізації права на судовий захист.
У спорах із ТЦК це питання має особливу актуальність, оскільки йдеться про оскарження рішень та дій суб’єктів владних повноважень, які безпосередньо впливають на права, свободи та обов’язки особи під час мобілізації та військового обліку.
Законодавче регулювання
Як показує практика, значна частина спорів із ТЦК виникає після подання особою заяв чи скарг безпосередньо до ТЦК у письмовій або електронній формі відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про адміністративну процедуру».
У разі ненадання відповіді або неприйняття рішення бездіяльність ТЦК стає підставою для звернення до адміністративного суду.
Чинне законодавство України дозволяє дистанційне звернення до суду у спорах із ТЦК.
Такі спори належать до адміністративної юрисдикції відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ТЦК здійснюють владні управлінські функції.
Загальне право особи на судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України. Водночас механізм електронного судочинства передбачений статтями 18, 44 та 195 КАС України, а також Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Частина сьома статті 44 КАС України прямо встановлює можливість подання процесуальних документів в електронній формі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. Фактично це означає, що позов до ТЦК може бути поданий дистанційно через підсистему «Електронний суд» із використанням кваліфікованого електронного підпису.
У такому ж порядку особа може подавати клопотання, заяви, апеляційні та касаційні скарги, отримувати процесуальні документи та брати участь у розгляді справи.
Окреме значення має стаття 195 КАС України, яка дозволяє участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Особливо актуально це для осіб, які перебувають за кордоном, проходять військову службу або проживають в іншому регіоні.
На практиці дистанційно оскаржуються як постанови про адміністративні правопорушення, так і окремі дії чи бездіяльність ТЦК.
Найчастіше предметом спору стають постанови за статтями 210 та 210-1 КУпАП, рішення щодо військового обліку, відмови у наданні відстрочки, дії, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії, а також питання вручення повісток та внесення даних до реєстрів.
Важливе значення у спорах із ТЦК мають строки звернення до суду. Загальний строк звернення до адміністративного суду за статтею 122 КАС України становить шість місяців, однак для оскарження постанов про адміністративні правопорушення діє спеціальний десятиденний строк, передбачений частиною другою статті 286 КАС України.
Практика Верховного Суду
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово висловлювався щодо електронного судочинства та дистанційного доступу до правосуддя.
Як зазначала «Судово-юридична газета» у справі № 944/6062/23 ВС зазначив, що процесуальні документи в електронній формі повинні подаватися саме через ЄСІТС. Саме по собі надсилання документів на електронну пошту суду не вважається належним способом звернення до суду навіть за наявності електронного підпису. Верховний Суд фактично підкреслив, що електронна форма судочинства є повноцінною процесуальною формою, однак вона вимагає дотримання спеціальної процедури.
У постанові № 944/6062/23 Верховний Суд висловився щодо електронних довіреностей, сформованих в «Електронному суді». Електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.
Тобто, Верховний Суд вказує, що дистанційний формат доступу до правосуддя є повноцінним способом судового захисту, однак він потребує суворого дотримання встановленої законом процедури.
У справі 380/2838/24 КАС ВС розглядався безпосередньо спір із ТЦК. Суд розглядав питання можливості судового оскарження повістки та фактично окреслив межі судового контролю щодо дій ТЦК. Суд зазначив, що сама повістка не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а тому не кожна дія ТЦК може бути окремим предметом адміністративного позову. Верховний Суд звернув увагу, що не всі дії ТЦК можуть бути самостійним предметом адміністративного оскарження.
Проблемні аспекти
Попри формальну доступність дистанційного захисту прав, механізм електронного судочинства у спорах із ТЦК залишається складним у практичному застосуванні.
Однією з головних проблем є питання належного вручення документів. Законодавство досі не містить чіткого механізму електронного повідомлення особи саме у сфері мобілізаційних процедур. Через це у судовій практиці виникають спори щодо юридичного значення телефонних повідомлень, повідомлень у месенджерах або даних внутрішніх реєстрів.
На практиці складність становить і сама процедура дистанційного звернення до суду. Для подання позову необхідно мати кваліфікований електронний підпис, правильно оформити процесуальні документи та дотриматися строків звернення до суду.
Можемо підсумувати, що українське законодавство дозволяє оскаржувати дії ТЦК дистанційно шляхом використання механізмів електронного судочинства. Особа може подати адміністративний позов через ЄСІТС, брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції та отримувати процесуальні документи без особистої присутності в суді.
Водночас ефективність такого захисту значною мірою залежить від дотримання процесуальних вимог та правильної реалізації електронних механізмів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
