Як ігнорування заперечень платника нівелює рішення податкової: позиція Верховного Суду
Податковий контроль часто супроводжується поспіхом контролюючих органів під час ухвалення податкових повідомлень-рішень. Водночас закон передбачає чітку процедуру: проведення перевірки, складання акта, подання заперечень, їх розгляд і лише після цього прийняття рішення. Порушення будь-якої ланки цього ланцюга ставить під сумнів законність усього процесу. Це підтвердила постанова від 11.05.2026 у справі № 560/15865/24, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголосив, що право платника на захист є невід’ємною складовою процедури податкового контролю.
Товариство з обмеженою відповідальністю оскаржувало в суді податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС, яким йому було донараховано податок на прибуток у зв’язку з нібито заниженням інших доходів на суму понад 37,3 млн грн.
Спір виник навколо висновків податкової перевірки щодо операцій із контрагентами. Підприємство наполягало, що контролюючий орган неправомірно залишив без розгляду заперечення позивача на акт перевірки, подані в межах строків, визначених Податковим кодексом України.
Суд першої інстанції став на бік платника податків і скасував податкове повідомлення-рішення, дійшовши висновку, що податковий орган порушив процедуру, зокрема вимоги пункту 86.7 статті 86 ПК України, оскільки не розглянув заперечення платника у встановленому порядку та фактично позбавив його права на участь у процедурі розгляду матеріалів перевірки. Водночас суд апеляційної інстанції скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову. Колегія суддів зазначила, що саме по собі подання заперечень на акт перевірки не означає автоматичного обов’язку контролюючого органу змінювати його висновки. Для перегляду результатів перевірки заперечення мають містити належні аргументи та підтверджувальні документи.
Таким чином, спір між сторонами зосередився не лише на суті податкових донарахувань, а й на межах процесуальних гарантій платника податків під час адміністративного оскарження результатів перевірки.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд акцентував увагу на дотриманні процедурних гарантій платника податків, а саме на дотриманні строків, передбачених статтею 86 Податкового кодексу України. Суд зазначив, що платник податків має право подати заперечення до акта перевірки протягом 10 робочих днів. При цьому документ, зданий на пошту в останній день строку, вважається поданим своєчасно.
Крім того, Суд наголосив на обов’язку контролюючого органу належним чином розглянути подані заперечення. Комісія ДПС зобов’язана надати мотивовану відповідь у визначений законом строк, а податкове повідомлення-рішення може бути прийняте лише з урахуванням висновків такої комісії.
Верховний Суд також підкреслив істотність процесуальних порушень у разі ігнорування заперечень платника. Прийняття податкового повідомлення-рішення без їх розгляду позбавляє особу права на участь у процедурі прийняття рішення, що суперечить принципам, закріпленим у пункті 9 частини 2 статті 2 КАС України.
У зв’язку з цим Суд дійшов висновку, що такі порушення мають самостійний характер і можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від оцінки матеріальної частини спору.
Верховний Суд неодноразово формував правову позицію щодо застосування пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах. Зокрема, відповідні висновки викладено у постановах від 15 січня 2019 року у справі № 826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі № 520/2305/19, від 15 січня 2021 року у справі № 824/563/19-а та від 24 лютого 2022 року.
Суд також звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Щокін проти України», в якому наголошено, що закон має бути достатньо чітким, доступним і передбачуваним у застосуванні. Відсутність належної визначеності норм порушує вимогу якості закону.
ЄСПЛ підкреслив, що у разі неоднозначного або множинного тлумачення норм національного законодавства органи державної влади зобов’язані застосовувати найбільш сприятливий для особи підхід. Таким чином, колізії у правовому регулюванні мають вирішуватися на користь платника податків як слабшої сторони у правовідносинах із державою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
