НАБУ отримає розширений список топ-фігурантів: від голів ОДА до наглядових рад держпідприємств

Верховна Рада готується до перегляду Кримінального процесуального кодексу. Новий законопроєкт № 15334 не лише розширює перелік підозрюваних для НАБУ, а й надає САП небачену досі автономію у міжнародному співробітництві та вирішенні суперечок щодо підслідності.

Курс на членство в Європейському Союзі вимагає від України кроків у забезпеченні ефективності антикорупційної інфраструктури. Законопроєкт, ініційований народними депутатами спрямований на реалізацію орієнтирів Розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» кластеру «Основи».

Головна ідея проєкту — розмежування повноважень, захист підслідності НАБУ від неправомірного перерозподілу справ та спрощення процедур міжнародного правового співробітництва.

Що насправді зміниться?

Проєкт закону пропонує точкові зміни до кількох ключових статей КПК України, що регулюють підслідність та міжнародне правове співробітництво.

Суб'єктний склад підслідності НАБУ

Перш за все, законодавці пропонують уточнити перелік осіб, кримінальні правопорушення яких підслідні Детективам НАБУ відповідно до частини 5 статті 216 КПК України. 

Чинна редакція містила прогалини щодо керівного складу дорадчих органів. Нова редакція додає до суб'єктів: керівника утвореного Президентом України консультативного, дорадчого, іншого допоміжного органу чи служби, його першим заступником та заступником. 

Замість застарілого формулювання про військово-цивільні адміністрації вводиться норма щодо керівництва сучасних оборонних структур на місцях. До підслідності детективів НАБУ будуть відноситися і справи щодо керівників військово-цивільних адміністрацій та начальників обласних і Київської міської військових адміністрацій разом із заступниками.

До переліку осіб вищого начальницького складу разом із поліцією та митницею окремо вписуються посадовці Бюро економічної безпеки України та Державного бюро розслідувань.

Крім того, розширюється коло осіб у держпідприємствах великого підприємництва де частка держави складає понад 50%. Тепер підслідними стають не лише керівники, а й заступник керівника, член наглядової ради, член виконавчого органу (правління, дирекції). 

САП

Найбільший медійний резонанс викликали заяви одного з авторів проєкту щодо того, що документ  нібито вперше створює механізм, коли при паралельному розслідуванні НАБУ та іншого органу долю справи вирішує прокурор САП.

Як система функціонує зараз:

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини п’ятої статті 216 КПК, детективи Бюро з метою виявлення та припинення злочинів своєї підслідності можуть за рішенням Директора НАБУ та погодженням прокурора САП розслідувати правопорушення, які формально належать до компетенції інших органів.

Абзац другий того ж пункту надає прокурору САП право власною постановою віднести провадження до підслідності НАБУ, якщо злочином заподіяно (або могло бути заподіяно) тяжкі наслідки державним чи суспільним інтересам.

Чинна частина п’ята статті 218 КПК встановлює, що будь-який спір про підслідність у справах, які можуть належати НАБУ, вирішується Генеральним прокурором або безпосередньо керівником САП.

Твердження, що процесуального механізму для визначення підслідності раніше не існувало — передчасна. Прокурори й раніше мали інструменти розв'язання спорів про підслідність та об'єднання проваджень. Проте, проєкт імперативно закріплює пріоритет САП у спорах з іншими органами (ДБР, СБУ, Нацполіції), якщо справа стосується юрисдикції НАБУ, виключаючи втручання Офісу Генерального прокурора.

Що насправді зміниться з прийняттям проєкту:

Новий законопроєкт № 15334 запроваджує механізм миттєвого реагування. Тепер, якщо слідчий іншого органу виявить паралельне розслідування тих самих фактів, він зобов’язаний письмово повідомити прокурора не пізніше наступного робочого дня.

Прокурор має 5 робочих днів на визначення підслідності, а після винесення постанови матеріали мають бути передані в повному обсязі іншому органу протягом 10 днів.

Міжнародне співробітництво та Спільні слідчі групи

Однією з євроінтеграційних вимог є пряма участь антикорупційних органів у міжнародних процесах без зайвих бюрократичних ланок. Законопроєкт доповнює статтю 571 КПК наступним змістом:

…у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України, питання про створення спільних слідчих груп може розглядатися заступником Генерального прокурора — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Керівник САП отримує самостійне право створювати спільні слідчі групи для розслідування транскордонних корупційних злочинів високопосадовців.

Процедури екстрадиції для справ НАБУ

Якщо раніше керівник НАБУ мав передавати клопотання про видачу особи (екстрадицію) виключно через Офіс Генерального прокурора, то тепер він скеровує документи до Офісу ГПУ або САП з одночасним інформуванням Генерального прокурора.

Раніше направлення запиту до іноземної держави було виключною прерогативою Генпрокурора або його заступників. Нова редакція чітко визначає, що у справах НАБУ направлення запиту про екстрадицію здійснюється Генеральним прокурором або заступником Генерального прокурора — керівником САП (або особами, які виконують їх обов'язки).

Законопроєкт № 15334 справді містить низку важливих процесуальних змін, однак його позиціонування як нового або безпрецедентного кроку виглядає певним перебільшенням. Значна частина механізмів, спрямованих на захист підслідності та врегулювання конфліктів юрисдикції між правоохоронними органами, вже існувала в кримінальному процесуальному законодавстві та застосовувалася на практиці. Законопроєкт не створює нову архітектуру антикорупційної системи, проте суттєво збільшує інституційну самостійність САП.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.