Штрафи за відмову в інформації арбітражним керуючим хочуть ввести без винятку для службової таємниці

У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт, який передбачає запровадження кримінальної та адміністративної відповідальності за тиск на арбітражних, що може посилити їхній правовий захист, однак окремі положення законопроєкту №15217 потребують доопрацювання.

Відповідно до статей 12 та 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий має право:

• звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і фізичних осіб із запитами для отримання інформації та документів, необхідних у справі про банкрутство боржника та його сім’ї;
• отримувати від банків, платіжних та інших фінансових установ інформацію про рахунки боржника, рух коштів, залишки та фінансові операції, а також дані про договори щодо зберігання цінностей;
• мати доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти, зокрема до даних із державних реєстрів і баз даних, у тому числі конфіденційної.

Арбітражні керуючі мають широкі повноваження щодо отримання інформації про боржників, їхнє майно, доходи та рахунки. Водночас чинне законодавство не передбачає кримінальної чи адміністративної відповідальності за незаконний вплив, тиск або втручання в їхню діяльність.

Які зміни пропонує законопроєкт>

Як писала «Судово-юридична газета» пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України шляхом розширення кола осіб, на яких поширюється відповідальність за опір, втручання у діяльність або посягання на життя у зв’язку з виконанням службових обов’язків, доповнивши його арбітражними керуючими.

Крім того, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають запровадження адміністративної відповідальності посадових осіб за неправомірну відмову, несвоєчасне, неповне або недостовірне надання інформації на запити арбітражного керуючого.

Змінами до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність для посадових осіб у вигляді штрафів за:

• неправомірну відмову у наданні інформації;
• несвоєчасне або неповне надання інформації;
• надання недостовірної інформації у відповідь на запит арбітражного керуючого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
• розмір штрафу пропонується визначити на рівні від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що справи про такі правопорушення розглядатимуть суди, а повноваження складати відповідні протоколи отримають посадові особи Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Водночас у Кримінальному кодексі України передбачена відповідальність за такі діяння щодо працівників правоохоронних органів, державних і приватних виконавців, військовослужбовців та інших осіб. При цьому приватні виконавці, як і арбітражні керуючі, є незалежними фахівцями, які діють на підставі закону та судового рішення, а їхні рішення є обов’язковими для виконання.

Які недоліки містить законопроєкт

Втім, у Верховній Раді звернули увагу на низку положень, які потребують доопрацювання.

У запропонованих змінах до Кримінального кодексу України використовується новий термін «арбітражний керуючий», однак у законопроєкті відсутнє його визначення або посилання на норми Кодексу України з процедур банкрутства. У зв’язку з цим пропонується або закріпити визначення терміна в окремій примітці до відповідних статей, або прямо відсилати до положень профільного кодексу.

Зокрема, відповідно до Закону України «Про правотворчу діяльність» терміни нормативно-правових актів мають бути однозначними та зрозумілими, а у разі використання вузькоспеціальних понять вони підлягають обов’язковому визначенню.

З метою забезпечення однозначного розуміння положень законопроєкту пропонується уточнити редакції окремих норм Кримінального кодексу України.

Зокрема, пропонується викласти частину першу статті 343 КК України у редакції, яка передбачає відповідальність за вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, арбітражного керуючого, а також їхніх близьких родичів з метою перешкодити виконанню службових обов’язків, здійсненню судово-експертної діяльності або отриманню незаконного рішення.

Також пропонується викласти частину першу статті 347 КК України у редакції, що передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, яке належить працівнику правоохоронного органу, працівнику державної виконавчої служби, приватному виконавцю, арбітражному керуючому (у тому числі після звільнення з посади) або їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або примусовим виконанням судових рішень у минулому.

Зазначається, що запропонована редакція більш повно враховує спеціальний характер повноважень державних і приватних виконавців щодо примусового виконання судових рішень.

Також, зауваження стосуються того, що процесуальні гарантії у КПК України не повністю узгоджені з Кодексом з процедур банкрутства. Зокрема, чинний Кодекс про банкрутство вимагає повідомляти орган з питань банкрутства та саморегулівну організацію арбітражних керуючих у разі їх затримання або повідомлення про підозру, тоді як у КПК України аналогічні норми відсутні або потребують уточнення.

Крім того, у чинному КПК України вже існують норми щодо повідомлення Міністерства юстиції України у разі затримання приватних виконавців, однак у законопроєкті не повністю враховано аналогічні підходи щодо арбітражних керуючих.

У частині процесуальних гарантій також пропонується розширити обсяг інформації, що надсилається до Міністерства юстиції України та Національної асоціації арбітражних керуючих України, передбачивши інформування не лише про запобіжні заходи, а й про всі заходи забезпечення кримінального провадження щодо арбітражних керуючих, оскільки вони пов’язані з істотним втручанням у права особи.

У Верховній Раді звернули увагу, на  ще один недолік у запропонованих змінах до статті 212-3 КУпАП. Зокрема, норми про відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації на запит арбітражного керуючого слід доповнити застереженням про те, що вона не поширюється на випадки відмови у наданні таємної або службової інформації. Це дозволить узгодити нові положення з чинними нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Запропоновані законопроєктом зміни не повною мірою відповідають вимогам правової визначеності, повноти та системності законодавства, а також недостатньо узгоджені з нормами інших законів. Це в подальшому може ускладнити практичне застосування нових норм і досягнення заявленої мети щодо посилення правового захисту арбітражних керуючих.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.