Відкритих даних стане більше, але отримати інформацію буде складніше: що несе новий законопроєкт Мінцифри
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо доступу до публічної інформації та її повторного використання».
Документ спрямований на суттєве оновлення підходів до регулювання відкритих даних в Україні та гармонізацію національного законодавства з правом Європейського Союзу, зокрема з положеннями Директиви (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та повторне використання інформації публічного сектору. Законопроєкт розроблено в межах виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та відповідно до Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (acquis ЄС).
Ключовою метою є оновлення правил доступу до публічної інформації та запровадження чітких механізмів її повторного використання, зокрема у формі відкритих даних.
Що пропонується змінити
Законопроєкт передбачає комплексне оновлення Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вводить нові підходи до доступу, оприлюднення та повторного використання даних.
Уперше на законодавчому рівні вводиться визначення повторного використання публічної інформації як будь-якого використання даних, що перебувають у володінні розпорядників, для інших — комерційних або некомерційних — цілей, відмінних від тих, для яких така інформація була спочатку створена. Водночас, закріплюється, що реалізація цього права можлива лише в межах закону, якщо інше не передбачено спеціальним регулюванням.
Також законопроєкт забороняє надавати окремим особам чи компаніям виключні права на доступ або використання публічної інформації. Фактично це означає, що інформація, яка перебуває у володінні розпорядників, має бути доступною на однакових умовах, а не передаватися в ексклюзивне користування окремим суб’єктам.
Законопроєкт вводить поняття наборів даних високої цінності — це дані, які містять суспільно важливу інформацію і можуть впливати на економіку, інновації, цифрові сервіси, ринок праці та екологію. Перелік таких даних та їхні категорії визначатиме Кабінет Міністрів України, оцінюючи їхній соціальний, економічний та інноваційний ефект.
Також уточнюється коло розпорядників інформації. До них відносять підприємства з домінуючим становищем на ринку, природні монополії, компанії зі спеціальними або виключними правами, а також ті, що працюють на суміжних ринках. Вони надають інформацію лише про суспільно значущі послуги, умови постачання та ціни.
Крім того, визначається статус господарських товариств публічного сектору — вони мають надавати інформацію, створену під час виконання своїх завдань або надання суспільно значущих послуг.
До розпорядників також додаються наукові установи, але тільки щодо дослідницьких даних, які перебувають у їхньому володінні та профінансовані повністю або частково з публічних коштів.
Водночас окремо врегульовується доступ до інформації, яка перебуває у володінні бібліотек, музеїв та архівів. Вона визнається такою, що може вільно використовуватися повторно за умови дотримання авторських прав, а сам доступ до повторного використання визначається як безоплатний. Платними можуть бути лише додаткові послуги, пов’язані з оцифруванням, зберіганням чи наданням доступу, і їхня вартість обмежується фактичними витратами установ.
Законопроєкт змінює правила оприлюднення інформації, зокрема, розпорядники повинні публікувати всю наявну в них інформацію (крім обмеженої) протягом 20 робочих днів після її отримання або створення.
Запити на інформацію не можуть вимагати створення нових даних — надається лише вже наявна інформація. За результатом запиту розпорядник інформації може надати інформацію, відстрочити або відмовити з поясненням і порядком оскарження. Також стає більше випадків, коли можуть відмовити у доступі до інформації. Це можливо, якщо її використання порушує авторські права. У такому разі вказується, кому саме належать права на цю інформацію (правовласник або ліцензіар, якщо він відомий).
Які можуть виникнути ризики
Законопроєкт спрямований на оновлення правил доступу до публічної інформації та наближення українського законодавства до стандартів ЄС у сфері відкритих даних. Він розширює перелік даних, які мають оприлюднюватися, а також вводить нові категорії інформації та уточнює правила її повторного використання.
Водночас документ змінює не лише формат відкритих даних, а й практичний механізм доступу до інформації.
Зокрема, доступ через запити стає більш обмеженим, оскільки розпорядники не зобов’язані створювати нові узагальнення чи аналітику. Це може зменшити доступ до зведених і статистичних даних, які часто є найбільш корисними для суспільства. Також варто відзначити розширення підстав для відмови у наданні інформації, зокрема через авторське право. Це в подальшому може обмежувати доступ навіть до інформації суспільного значення.
У підсумку законопроєкт одночасно робить частину даних більш відкритою, але вводить більше правил і обмежень щодо того, як їх отримувати та використовувати. Саме це поєднання і викликає основні дискусії навколо документа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
