Аналіз стану здійснення правосуддя у 2025 році: у КГС ВС відбулася розширена нарада з головами апеляційних судів

У Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відбулася розширена нарада з головами апеляційних господарських судів. Під час зустрічі проаналізували стан здійснення правосуддя та підбили підсумки роботи господарських судів України у 2025 році. Про це повідомили у Верховному Суді.

У нараді взяли участь заступник Голови Верховного Суду Олександр Мамалуй, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач, секретар судової палати з розгляду справ про банкрутство Олег Васьковський, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності та спорів, пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством, Ігор Бенедисюк, секретар судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин і права власності Юрій Чумак, а також суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, член Ради суддів України Єгор Краснов.

Лариса Рогач представила аналіз стану здійснення правосуддя у 2025 році, зосередивши увагу на ключових показниках роботи господарських судів та тенденціях у здійсненні господарського судочинства. Насамперед вона зупинилася на положеннях затвердженої у травні 2025 року Дорожньої карти з питань верховенства права, наголосивши, що визначені в документі завдання покладаються не лише на ВС, а й стосуються організації роботи судів першої та апеляційної інстанцій.

Аналізуючи показники діяльності місцевих господарських судів, Лариса Рогач зазначила, що у 2025-му суди першої інстанції працювали в умовах зростання навантаження. Кількість процесуальних звернень збільшилася на 13,5 %, а кількість розглянутих справ — на 6 %. Водночас правосуддя фактично здійснювали 411 суддів проти 448 роком раніше, що зумовило зростання навантаження на одного суддю з 523 до 574 справ. Попри це ефективність роботи судів першої інстанції збереглася на рівні не нижче 97 %, що відповідає європейським стандартам ефективності.

Лариса Рогач зазначила про зростання кількості справ майнового характеру, зокрема щодо виконання договорів, земельних і корпоративних спорів, а також спорів у сфері антимонопольного законодавства та процедур банкрутства. Окремо було відзначено збільшення кількості справ про неплатоспроможність фізичних осіб і тенденцію до концентрації майнових вимог у межах процедур банкрутства.

Говорячи про роботу апеляційних господарських судів у 2025 році, голова КГС ВС проінформувала щодо певного зменшення кількості скарг (на 5 %), а також кількості ухвалених рішень (на 5,4 %). Середній строк розгляду справ апеляційними господарськими судами становив 80 днів. Переважна більшість – 69 % – судових рішень апеляційної інстанції не були оскаржені в касаційному порядку та набрали законної сили після закінчення строку подання касаційної скарги. За результатами перегляду 22,3 % апеляційних скарг завершилися зміною або скасуванням рішень місцевих судів, тоді як загальний показник скасованих і змінених рішень після проходження апеляційної та касаційної інстанцій становив 5,5 %, що практично відповідає рівню попереднього року

У своєму виступі Лариса Рогач також окреслила результати роботи КГС ВС. За її словами, на розгляді суду касаційної інстанції перебувало 12 тис. процесуальних звернень, при цьому 42 % касаційних скарг було повернуто або відмовлено у відкритті провадження у зв’язку з недотриманням процесуальних вимог. Середній строк розгляду справ становив близько 69 днів, а рівень ефективності досяг 100,5 %. Також понад половину судових засідань (53 %) у КГС ВС проведено в режимі відеоконференції.

Завершуючи, Лариса Рогач наголосила на важливості системного професійного діалогу між судами першої та апеляційної інстанцій для вироблення узгоджених підходів і забезпечення єдності судової практики.

У межах діалогу Олег Васьковський звернув увагу на трансформацію практики застосування КУзПБ, зокрема після включення до сфери регулювання фізичних осіб. Ця категорія справ має іншу концепцію та відрізняється від класичного банкрутства юридичних осіб, оскільки передбачає механізм списання боргів фізичних осіб.

За його словами, практика демонструє зростання кількості таких проваджень, а також появу випадків використання процедур банкрутства в інших цілях, ніж економічне врегулювання неплатоспроможності. Йшлося, зокрема, про списання штрафних санкцій у публічних зобов’язаннях та недобросовісне використання банкрутства в корпоративних конфліктах. У цьому контексті він наголосив на важливості збереження спеціалізації суддів і формування колегій, здатних своєчасно реагувати на такі тенденції.

Ігор Бенедисюк зосередився на питаннях, які стосуються змін у сфері інтелектуальної власності, пов’язаних з гармонізацією законодавства з правом Європейського Союзу. Зокрема, він зазначив, що очікується зміна підходу до реєстрації торговельних марок – перехід до заявочного принципу, що може привести до збільшення кількості спорів щодо визнання їх реєстрації недійсною.

Окремо секретар профільної судової палати зупинився на справах у сфері антимонопольного законодавства, звернувши увагу на оновлення регулювання діяльності Антимонопольного комітету України та питання стандарту доказування у справах про узгоджені дії та спотворення результатів торгів. За його словами, оцінка доказів має здійснюватися з урахуванням сукупності обставин, збіг яких не може бути випадковим.

Про проблематику, що виникає у спорах щодо землі та права власності, розповів Юрій Чумак. Він звернув увагу на формування підходів до участі прокурора в господарських справах та необхідність дотримання критеріїв звернення прокурора до суду з урахуванням сформованої судової практики. Водночас серед ключових питань суддя назвав застосування способів захисту, зокрема витребування майна, питання щодо позовної давності та добросовісного набуття права власності.

Також було порушено питання, які стосуються спорів щодо земель лісового та водного фондів, надання земельних ділянок без конкурсу, реєстраційних дій та самочинного будівництва. Він звернув увагу, що низка справ таких категорій перебуває на перетині юрисдикцій і потребує узгоджених підходів із урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду.

Окрім того, під час наради суддя ВС у КГС Єгор Краснов поінформував учасників наради про підготовку до проведення ХХ чергового з’їзду суддів України та пов’язані із цим організаційні й інституційні питання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.