У Верховному Суді обговорили особливості здійснення кримінального судочинства в умовах воєнного стану
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук, заступник голови ККС ВС, секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк, секретар Другої судової палати ККС ВС Наталія Білик і суддя ВС у ККС Вячеслав Наставний провели зустріч із головами апеляційних судів загальної юрисдикції. Про це розповіли у ВС.
Виступ голови ККС ВС Олександра Марчука був присвячений здійсненню правосуддя в умовах війни, проведенню засідань у періоди блекаутів, кадровому наповненню апеляційних судів, оптимізації надсилання матеріалів проваджень в умовах внутрішньої міграції громадян тощо. Олександр Марчук запропонував використовувати для надсилання матеріалів електронні засоби зв’язку та фіксувати судові засідання доступними технічними засобами під час блекаутів.
«Для Верховного Суду головне, щоб не відбувалося спотворення процесу і щоб ми бачили, що судове засідання відбувалося чітко, не переривалося, а всі сторони могли виступити та бути почутими», – сказав очільник ККС ВС, водночас відзначивши, що попри війну та онлайн-формати судових засідань слід визначати розумні межі змін, зберігаючи повагу до суду.
За його словами, навіть в умовах повномасштабної війни правосуддя в апеляційних судах здійснюється якісно: «За підсумками минулого року ми бачимо покращення роботи. Кількість випадків скасування судових рішень з причин порушення норм матеріального права значно скоротилася. Це свідчить про те, що апеляційні суди вивчають та враховують практику Верховного Суду».
Доповідач відзначив, що проблеми, спричинені війною та кадровим дефіцитом, породжують іншу проблему – тривалість судових проваджень, а особливо коли особи тримаються під вартою.
«Верховний Суд постійно тримає руку на пульсі, тим більше, що ця проблема перебуває у фокусі правничих та правозахисних організацій. Розуміючи, що це відбувається через об’єктивні обставини, просив би голів проаналізувати строки розгляду таких справ, особливо якщо розгляд триває понад три чи п’ять років. Коли розгляд зводиться до того, що людина майже відбула покарання і перебуває під вартою сім років, слід або пришвидшити розгляд, або ухвалювати рішення та спілкуватися із суддями щодо оптимізації роботи», – звернувся до голів апеляційних судів очільник ККС ВС.
Доповідач також торкнувся такої проблеми, як зловживання процесуальними правами. «Ми обговорюємо проблему зловживання процесуальними правами на круглих столах із колегами, експертами та парламентарями. Завдяки, у тому числі, міжнародним партнерам ми аналізуємо цю проблему. Якщо не буде законодавчих змін, нам слід напрацювати відповідну судову практику», – зазначив очільник ККС ВС.
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Антонюк звернула увагу присутніх на нещодавні висновки об’єднаної палати ККС ВС.
Вона пояснила ключові аспекти рішення, яке стосується фіксації судового розгляду під час вирішення клопотання про проведення обшуку. Зупинилася доповідачка на рішенні, яке роз’яснює порядок застосування спеціальної конфіскації майна, що перебуває у спільній власності подружжя, та повідомила про правову позицію щодо порядку роз’яснення судових рішень та меж оскарження процесуальних ухвал.
Зокрема, якщо розгляд клопотання про обшук не зафіксовано технічними засобами, сам проведений обшук може бути визнаний недопустимим доказом. У практиці відповідне положення КПК України часто залишалося поза увагою, що призводило до суперечностей у застосуванні закону.
«ОП ККС ВС в одному з останніх рішень звернула увагу на застосування кримінального закону щодо спеціальної конфіскації майна, яке перебуває у спільній власності подружжя. Якщо майно, яке було використане як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і було використане одним із подружжя при вчиненні кримінально караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, хто вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях», – зазначила доповідачка.
Заступник голови ККС ВС також повідомила про рішення ОП ККС ВС про порядок застосування ст. 380 КПК України. «Роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. Якщо ж заявник просить роз’яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні без призначення судового засідання», – резюмувала Наталія Антонюк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
