Після ракет — позови: українські компанії судяться з міжнародними фінансовими гігантами
Українські підприємства відкривають новий фронт боротьби з російською агресією — юридичний. Після років повномасштабної війни бізнес, чиї активи були знищені російськими ракетами та артилерією, дедалі частіше прагне притягнути до відповідальності не лише саму росію, а й міжнародні фінансові структури, які, на думку позивачів, допомагали підтримувати економіку держави-агресора, про це пише видання Lenta.UA.
Показовою стала справа київських компаній ТОВ «Геліос-К» та ПП «Фідес», майно яких було зруйноване внаслідок обстрілів із «Градів» у березні 2022 року на Київщині. Позивачі подали позов не лише проти російської федерації, а й проти Raiffeisen Bank International, вимагаючи солідарного відшкодування збитків.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги лише до росії, однак компанії вже подали апеляцію. На думку позивачів, міжнародний банк не може уникати відповідальності, прикриваючись формальною автономністю своєї російської «дочки».
Ключовим аргументом у справі стала доктрина «підняття корпоративної завіси». Вона дозволяє суду ігнорувати формальну юридичну самостійність дочірньої компанії, якщо материнська структура фактично контролює її діяльність, активи та фінансові потоки.
Позивачі стверджують, що російський дочірній банк RBI обслуговував фінансові операції, пов’язані з військовою системою рф. Зокрема, йдеться про перерахування заробітної плати військовослужбовцям держави-агресора, надання пільгових кредитів учасникам війни проти України та сплату значних податків до бюджету росії.
За даними річних звітів банку, лише у 2022–2023 роках російська структура RBI сплатила до бюджету рф понад один мільярд євро податків. Саме ці кошти, наголошують позивачі, є частиною фінансового ресурсу, за рахунок якого фінансується російська військова машина.
У компаніях переконані: без стабільної банківської інфраструктури агресія такого масштабу була б неможливою, а отже міжнародні фінансові установи, які продовжували працювати в росії після початку повномасштабного вторгнення, мають нести частину відповідальності за наслідки війни.
Для української судової системи це може стати одним із найскладніших і найважливіших прецедентів за весь час війни. Якщо раніше судові процеси переважно стосувалися позовів безпосередньо до держави-агресора, яка фактично ігнорує рішення українських судів, то тепер йдеться про реальне протистояння українського бізнесу з великими міжнародними корпораціями.
Подібні процеси вже формують міжнародну практику. У США, зокрема, тривають судові спори родичів загиблих у катастрофі рейсу Malaysia Airlines Flight 17 проти банків, через які, за версією позивачів, здійснювалося фінансування так званої «ДНР».
На цьому тлі справа «Геліос-К» та «Фідес» може стати одним із перших українських кейсів, здатних сформувати новий міжнародний підхід до відповідальності бізнесу за співпрацю з державами-агресорами.
Експерти не виключають, що Північний апеляційний господарський суд розглядатиме цю справу значно глибше та ширше, ніж суд першої інстанції. Адже йдеться не лише про компенсацію збитків конкретним підприємствам, а й про створення правового механізму відповідальності для всіх структур, які прямо чи опосередковано підтримують війну.
Україна дедалі активніше вибудовує не лише військову оборону, а й юридичний фронт боротьби з агресором. І справа «Геліос-К» та «Фідес» може стати одним із перших сигналів міжнародному бізнесу: співпраця з державою-агресором більше не гарантує безкарності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
