Суд поновив на посаді директора ліцею, якого перевели на посаду вчителя з порушенням визначеного законом порядку — деталі справи

Освітянин з Хмельницького подав позов до Департаменту освіти та науки міської ради й просив суд визнати протиправним його звільнення з посади директора хмельницького ліцею, скасувати наказ про звільнення, поновити його на цій посаді та стягнути з департаменту втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду й судові витрати. Про це повідомляє Хмельницький апеляційний суд. 

Він пояснив, що працював директором ліцею майже 10 років, та 31 травня 2024 року разом із заявою про надання відпустки був змушений написати ще й заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора шляхом переведення на посаду вчителя.

За його словами, заяву про звільнення він писав у хворобливому стані й під тиском департаменту освіти, тому вирішив її відкликати – 11 червня надіслав департаменту відповідну письмову заяву, але відповіді про її розгляд не отримав. І вже 18 червня він був звільнений з посади директора ліцею у зв`язку з переведенням на посаду вчителя за п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Освітянин упевнений, що його звільнили протиправно, бо до закінчення встановленого законом двотижневого строку він письмово відкликав раніше подану заяву про звільнення за власним бажанням, до того ж на день звільнення він перебував у стані тимчасової непрацездатності. Також вказав на неправильне посилання на п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у наказі про звільнення як на підставу припинення трудових відносин.

Хмельницький міськрайонний суд задовольнив позов: визнав протиправним звільнення директора ліцею з посади, скасував наказ про звільнення та поновив його на цій посаді. На його користь стягнув з департаменту 101 208 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 10 000 гривень моральної шкоди та судові витрати.

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради оскаржив рішення до апеляційного суду з прохання його скасувати та відмовити у позові. На думку апелянта, враховуючи специфіку освітньої галузі, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України – переведення працівника за його згодою на інше підприємство – це правомірна підстава для звільнення. Указав, що процедура звільнення за ч. 1 ст. 38 КЗпП України не передбачає право на відмову від раніше поданої заяви про звільнення. Також, зважаючи, що позивач не був позбавлений можливості працювати на посаді вчителя, уважає, суд помилився при визначенні суми втраченого заробітку за час вимушеного прогулу.

Та апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції: звільнення позивача з посади директора у зв`язку з переведенням на посаду вчителя одного і того ж комунального закладу загальної середньої освіти відбулося з порушенням визначеного законом порядку.

Колегія суддів звернула увагу, що відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору, зокрема, є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство. Особливістю такого переведення є те, що працівник припиняє трудові відносини з одним роботодавцем і укладає трудовий договір з іншим.

Однак посади директора і вчителя знаходяться у штатному розписі одного й того ж закладу освіти. Заробітна плата за обома посадами виплачується з фонду оплати праці ліцею. Тобто, немає умови переходу на роботу «на інше підприємство, установу чи організацію».

Крім того, позивач взагалі не міг бути повторно «прийнятий» на посаду вчителя, адже він уже працював на цій посаді й до звільнення, зазначив апеляційний суд. Після звільнення йому лише надали додаткові години педагогічного навантаження. Фактичного ж переведення директора на посаду вчителя не відбулося.

Водночас апеляційний суд погодився з доводами департаменту про те, що після звільнення з посади директора ліцею позивач продовжував працювати вчителем і з часу звільнення по день ухвалення рішення отримав 27 548 гривень зарплати – місцевий суд це не врахував, коли визначав розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак ХАС частково задовольнив апеляційну скаргу департаменту: змінив рішення суду першої інстанції, зменшивши до 73 659 гривень суму стягненого заробітку за час вимушеного прогулу. У решті рішення залишив без змін.

З постановою апеляційного суду у справі № 686/18337/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.