Акт перевірки не є єдиним та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – КГС ВС

Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 30 січня 2025 року № 922/618/22.  

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду.

На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства України про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків. Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання.

КГС ВС залишив ці рішення без змін, наголосивши, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо).  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.