Акт проверки не является единственным достаточным доказательством нарушения природоохранного законодательства – КХС ВС

Для возмещения вреда, причиненного нарушением природоохранного законодательства, необходимо доказать наличие всех элементов состава правонарушения: противоправность поведения, вина, наличие ущерба и причинную связь. Акт проверки уполномоченного органа может быть единственным и достаточным доказательством нарушения, а должен оцениваться судом в совокупности с другими доказательствами. Отсутствие должного документального подтверждения обстоятельств нарушения и размера ущерба исключает возможность привлечения к ответственности.

Такой вывод сделала коллегия судей Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного суда по делу от 30 января 2025 года № 922/618/22.  

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду.

На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства України про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків. Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання.

КГС ВС залишив ці рішення без змін, наголосивши, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо).  

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.