Верховний Суд висловився щодо меж повноважень прокурора у представництві інтересів держави в адміністративному судочинстві, залишивши без розгляду позов у справі №160/16394/22.
Верховний Суд вказав, що з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Про це повідомляє П’ятий апеляційний адмінсуд.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
Представництво прокурором не має на меті підміняти орган влади, а лише стимулювати його до виконання обов’язків. З огляду на це суд визнав, що позов мав подавати уповноважений орган, якщо він дійсно має на це повноваження.
Як вказують у суді, звернення до суду з цим позовом обґрунтовано бездіяльністю ГУ ДСНС, яка полягала у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
У позовній заяві прокурор зазначив, що ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, як спеціально уповноважений державою орган, який мав би бути позивачем у цій справі, знаючи про тривале ігнорування балансоутримувачем вимог щодо протирадіаційного укриття у відповідність до вимог наказу МВС України №579, відповідних заходів не вживає, тобто не виконує своїх функцій та, відповідно, не здійснює захисту інтересів держави, а тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах ГУ ДСНС як позивача у цій справі, щоб інтереси держави, які полягають у забезпеченні належного цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, не залишилися незахищеними. Від так першочергового значення набуває питання, чи наділено ГУ ДСНС у Дніпропетровській області належним обсягом компетенції, що дозволяє йому набути статусу позивача у цій справі.
Верховний Суд зазначив про помилковість таких доводів, оскільки ДСНС, як суб`єкт владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції, мало право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом (пункт 5 частини п`ятої статті 46 КАС України).
При цьому Верховний Суд окремо проаналізував чинне законодавство та дійшов висновку, що ДСНС не має юридично закріпленого права звертатися до суду з вимогами про приведення у належний технічний стан захисних споруд або оскаржувати бездіяльність балансоутримувачів щодо цього.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.