Рівненський апеляційний суд скасував стягнення аліментів із військового за час полону

Рівненський апеляційний суд переглянув рішення місцевого суду, який стягнув із військовослужбовця заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за період його перебування в полоні. Апеляційний суд визнав висновки місцевого суду помилковими, скасувавши рішення в частині стягнення заборгованості та значно зменшивши суму, що підлягає сплаті, враховуючи виплати, здійснені батьками відповідача.

Суть справи

Після розлучення позивачка та відповідач уклали договір про сплату аліментів на утримання їхньої спільної дитини, відповідно до якого відповідач зобов’язувався щомісячно сплачувати визначену суму. Позивачка звернулася до суду, стверджуючи, що відповідач не виконував ці зобов’язання, і вимагала стягнення заборгованості за період, коли він перебував у полоні, а також зміни способу стягнення аліментів. Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши з відповідача заборгованість, але відмовив у зміні способу стягнення аліментів. Представник відповідача оскаржив це рішення в Рівненському апеляційному суді, наполягаючи на його скасуванні через відсутність заборгованості.

Позиції сторін

Позивачка стверджувала, що відповідач не сплачував аліменти за період перебування в полоні, що призвело до виникнення заборгованості. Вона просила стягнути цю суму та змінити спосіб стягнення аліментів. Відповідач, через свого представника, заперечував існування заборгованості, вказуючи, що його батьки виконували його зобов’язання зі сплати аліментів під час його перебування в полоні. Ці виплати підтверджувалися показаннями батьків та довідкою фінансової установи про грошові перекази на користь позивачки. Представник відповідача просив скасувати рішення місцевого суду та відмовити в позові.

Що вирішив суд

Рівненський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу відповідача. Суд установив, що місцевий суд помилково визначив наявність заборгованості в повному обсязі, оскільки батьки відповідача здійснювали виплати аліментів на користь позивачки під час його перебування в полоні. Ці факти підтверджувалися показаннями батьків і довідкою фінансової установи. Апеляційний суд зазначив, що місцевий суд неповно з’ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд не переглядав частину рішення місцевого суду щодо відмови в зміні способу стягнення аліментів, оскільки вона не оскаржувалася сторонами. Натомість суд зосередився на питанні стягнення заборгованості. Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду в цій частині та ухвалив нове рішення, стягнувши з відповідача лише різницю між сумою, передбаченою договором про сплату аліментів, і коштами, які сплачували батьки відповідача. Ця сума виявилася вчетверо меншою, ніж та, що була визначена місцевим судом.

Висновок суду

Постанова Рівненського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 754/9290/24 (провадження № 22-ц/4815/1009/25) визнала помилковими висновки місцевого суду щодо повного обсягу заборгованості. Суд частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача лише залишкову суму аліментів, враховуючи виплати, здійснені його батьками під час полону. Рішення місцевого суду в цій частині скасовано, а справу вирішено з урахуванням фактичних обставин і норм законодавства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.