Копій договору недостатньо: Верховний Суд про докази кредиторів у справах про банкрутство
У справах про банкрутство (неплатоспроможність) недостатньо подати лише копії договору позики та боргової розписки. За наявності заперечень з боку боржника або інших кредиторів суд зобов’язаний перевірити процесуальну якість доказів, а кредитор — підтвердити реальність грошового зобов’язання за підвищеним стандартом доказування.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові в справі № 902/122/25, якою скасовано рішення апеляційного суду та передано справу на новий апеляційний розгляд у частині визнання кредиторських вимог на 1,4 млн грн.
Обставини справи
У межах справи про неплатоспроможність фізичної особи один із кредиторів заявив грошові вимоги у розмірі 1 400 000 грн, посилаючись на:
- договір позики від 6.12.2022;
- боргову розписку;
- вимогу про повернення боргу.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали ці вимоги, виходячи з того, що:
- договір позики та розписка підтверджують передачу коштів;
- фінансова спроможність кредитора нібито підтверджується податковою інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- доказів повернення боргу боржником не надано.
Водночас інший кредитор оскаржив ці рішення, вказуючи, зокрема, на те, що:
- суди прийняли лише копії договору позики та розписки без витребування оригіналів;
- податкові дані були отримані судом без належної процесуальної ухвали;
- суди не перевірили реальність передачі коштів та можливу фіктивність зобов’язання.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд не погодився з підходом апеляційного суду та сформулював низку принципових висновків.
1. Підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство
ВС наголосив: у справах про неплатоспроможність визнання кредиторських вимог впливає на права інших кредиторів, а тому існує підвищений ризик створення фіктивної заборгованості.
Саме тому на кредитора покладається підвищений стандарт доказування, який включає належність, допустимість, достовірність, вірогідність доказів та їх узгодженість у сукупності.
Подання лише договору позики та розписки може бути недостатнім, якщо існують обґрунтовані заперечення щодо реальності боргу.
2. Копії документів — не автоматично належний доказ
Верховний Суд звернув увагу на вимоги статті 91 ГПК України:
- письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії;
- у разі сумнівів щодо відповідності копії оригіналу суд може і повинен витребувати оригінал;
- якщо оригінал не подано, а відповідність копії поставлена під сумнів, такий доказ не береться до уваги.
Апеляційний суд, за висновком Верховного Суду, передчасно відхилив аргументи щодо необхідності ігнорування копій договору позики та розписки, не з’ясувавши:
- чи були об’єктивні підстави для сумнівів;
- чи заявляли учасники справи такі сумніви;
- чи ініціювалося витребування оригіналів.
3. Суд не повинен самостійно «підсилювати» позицію кредитора
Верховний Суд окремо підкреслив значення принципів змагальності та диспозитивності.
Кредитор сам визначає, які докази подає та несе ризик наслідків їх недостатності.
Суд не зобов’язаний збирати докази замість сторін та може витребувати докази лише у випадках, прямо передбачених законом і з дотриманням процесуальної процедури.
Отримання податкової інформації судом без належної ухвали про витребування доказів і без оцінки її допустимості Верховний Суд визнав проблемним.
4. Апеляційний перегляд був неповним
Крім того, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд:
- не надав оцінки доводам про фіктивність зобов’язання;
- не дослідив аргументи щодо можливого зловживання процедурами неплатоспроможності;
- не мотивував відхилення ключових заперечень скаржника.
Це свідчить про неповноту апеляційного перегляду.
Результат справи
Верховний Суд скасував постанову апеляційного господарського суду та передав справу на новий апеляційний розгляд у частині визнання кредиторських вимог на 1,4 млн грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
