Апеляційний суд підтвердив обов’язок військового сплачувати аліменти на повнолітню доньку, яка навчається в Британії

Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу військовослужбовця, який оскаржував рішення суду першої інстанції про стягнення з нього аліментів на повнолітню доньку, що продовжує навчання у Великій Британії.

Апеляційний суд відхилив доводи про недопустимість іноземних документів через відсутність апостиля та визнав обґрунтованим визначений судом розмір аліментів — 1/6 частини всіх видів доходу. За наданими суду даними про заробіток відповідача, така частка орієнтовно становить близько 18–20 тис. грн на місяць.

Обставини справи № 372/6395/23

Мати повнолітньої доньки звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що після досягнення 18 років донька продовжує навчання на денній формі у Glasgow Clyde College (Шотландія) за хореографічною програмою.

У зв’язку з інтенсивним навчальним процесом донька не працює, стипендію не отримує та перебуває на утриманні матері. Позивачка зазначала, що її власного доходу недостатньо для покриття витрат, пов’язаних з навчанням і проживанням дитини за кордоном.

До досягнення донькою повноліття аліменти сплачувалися батьком на підставі судового наказу.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області позов було задоволено частково. Суд визначив аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на період навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Доводи апеляційної скарги

Оскаржуючи рішення, батько — військовослужбовець — зазначав, зокрема, що:

• позов подано неналежним позивачем, оскільки донька є повнолітньою і могла звернутися до суду самостійно;
• факт спільного проживання матері та доньки за кордоном не підтверджений належними доказами;
• документи іноземного походження (довідка з навчального закладу, листи міської ради Единбурга, договір оренди житла) є недопустимими доказами через відсутність апостиля;
• визначений судом розмір аліментів перевищує реальні потреби доньки та, на його думку, порушує принцип рівності обов’язків батьків.

Правова оцінка апеляційного суду

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Хто має право звертатися з позовом

Суд нагадав, що відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, має як той із батьків, з ким проживає дитина, так і сама дитина.

Залучення повнолітньої дочки до участі у справі є правом, а не обов’язком суду. Клопотань про її залучення учасники справи не заявляли.

Щодо відсутності апостиля

Апеляційний суд визнав безпідставними посилання апелянта на положення Конвенції 1961 року, зазначивши, що:

• довідка з Glasgow Clyde College не є документом про освіту або офіційним актом органу державної влади, а має інформаційний характер;
• листи міської ради Единбурга є довідковою кореспонденцією, а не адміністративними документами у розумінні Конвенції;
• договір оренди житла, укладений з органом місцевого самоврядування, має комерційний характер і не підпадає під вимоги апостилювання.

Відтак відсутність апостиля не впливає на допустимість цих доказів та їх оцінку судом.

Щодо розміру аліментів

Апеляційний суд звернув увагу на помилковість розрахунків, наведених у апеляційній скарзі. Суд першої інстанції визначив аліменти саме у розмірі 1/6 частини доходу, а не 1/5, як стверджував апелянт.

За даними довідки з військової частини, середньомісячний дохід відповідача перевищував 100 тис. грн, а визначений судом розмір аліментів у грошовому еквіваленті становить близько 18,8 тис. грн на місяць.

Колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір:

• відповідає реальним потребам доньки, яка навчається на денній формі;
• не створює надмірного фінансового навантаження для платника аліментів;
• узгоджується з принципом рівної участі обох батьків в утриманні дитини.

При цьому доказів неможливості надання матеріальної допомоги або наявності інших утриманців відповідач суду не надав.

Висновок суду

Апеляційний суд визнав, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених у справі обставин.

Апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.