Апеляційний суд визнав незаконною мобілізацію чоловіка через прострочене рішення про бронювання
П’ятий апеляційний адміністративний суд визнав незаконною мобілізацію військовозобов’язаного, якого призвали попри наявні підстави для бронювання. Суд дійшов висновку: Міністерство економіки порушило встановлений урядом строк для ухвалення рішення про бронювання, і наслідки цієї помилки не можуть покладатися на громадянина. У результаті скасовано накази ТЦК та військової частини.
Обставини справи №400/12223/24
Позивач — військовозобов’язаний, який із травня 2024 року працював у представництві HALO Trust в Україні. Підприємству ще у травні було підтверджено статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У вересні 2024 року роботодавець подав до Міністерства економіки списки працівників для бронювання.
Процедура погодження була фактично завершена у встановлені строки. Зокрема, 13 вересня Мінекономіки направило списки до Міноборони, а 17 вересня відомство їх погодило.
Втім остаточне рішення про бронювання Міністерство економіки ухвалило лише 5 листопада 2024 року, тоді як за Порядком №76 це мало бути зроблено не пізніше 23 вересня 2024 року.
Між цими датами — 30 жовтня 2024 року — чоловіка викликали до районного ТЦК, а того ж дня видали наказ про призов за мобілізацією. Наступного дня його зарахували до особового складу військової частини.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що формально рішення про бронювання на момент мобілізації ще не існувало. Позивач оскаржив це рішення.
Позиція апеляційного суду
П’ятий апеляційний адміністративний суд не погодився з таким підходом і докладно проаналізував процедуру бронювання, встановлену Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановою Кабміну №76.
Суд наголосив на кількох ключових моментах:
Процедура бронювання має чіткі строки.
Після погодження списків Міноборони Міністерство економіки зобов’язане ухвалити рішення про бронювання протягом п’яти робочих днів.
Порушення строку — це помилка державного органу.
У цій справі Мінекономіки прострочило ухвалення рішення більш ніж на місяць. Якби строки були дотримані, на момент виклику до ТЦК особа вже вважалася б заброньованою і не підлягала призову.
Ризик помилки несе держава, а не громадянин.
Суд застосував принципи верховенства права, юридичної визначеності та належного урядування, з урахуванням практики ЄСПЛ. Держава не може виправляти власні прорахунки за рахунок особи, щодо якої вже існували законні підстави для відстрочки.
Формальний підхід першої інстанції є помилковим.
Апеляційний суд зазначив: на час мобілізації вже були всі правові передумови для бронювання, а затримка з рішенням Мінекономіки не може легалізувати призов.
Що вирішив суд
Апеляційний суд скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, визнав протиправним і скасував наказ ТЦК про призов позивача за мобілізацією та наказ командира військової частини про його зарахування до особового складу.
Також суд стягнув із бюджетів ТЦК та військової частини судові витрати на користь позивача.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
