Повнолітні діти загиблих військових мають право на 15 млн грн допомоги: суд став на бік сина полеглого воїна
Волинський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення комісії Міністерства оборони України, яким повнолітньому сину загиблого військовослужбовця було повернуто документи «на доопрацювання» для отримання одноразової грошової допомоги. Суд зобов’язав Міноборони повторно розглянути заяву з урахуванням нової редакції закону, яка з 2024 року прямо гарантує право на таку допомогу всім дітям загиблого — незалежно від віку.
Суть спору полягала в тому, яке законодавство має застосовуватися: чинне на дату загибелі військового чи на момент розгляду заяви про виплату. Суд дійшов висновку, що вирішальним є правове регулювання, яке діяло на момент ухвалення рішення органом влади, а виключення повнолітніх дітей із кола отримувачів допомоги суперечить меті та змісту соціальних гарантій держави.
Обставини справи №140/10824/25
Позивач — повнолітній син загиблого сержанта ЗСУ, який загинув у січні 2024 року внаслідок мінно-вибухової травми під час захисту Батьківщини. У листопаді 2024 року він звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168, у розмірі 15 млн грн.
Комісія Міністерства оборони України у лютому 2025 року повернула документи на доопрацювання, мотивуючи це тим, що на дату загибелі військовослужбовця стаття 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала право на таку допомогу лише для неповнолітніх дітей або повнолітніх дітей, які є утриманцями (непрацездатними, з правом на пенсію у зв’язку з втратою годувальника).
Оскільки позивач є повнолітнім і не надав доказів перебування на утриманні батька, Міноборони вважало, що підстав для виплати немає.
Натомість позивач наполягав: з 29 березня 2024 року набрала чинності нова редакція статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, яка розширила коло отримувачів і прямо віднесла до членів сім’ї загиблого усіх дітей — без вікових обмежень. Саме ця редакція діяла на момент розгляду його заяви комісією.
Правова оцінка суду
Суд детально проаналізував:
- конституційні гарантії соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей (статті 17, 46 Конституції України);
- правову природу одноразової грошової допомоги як компенсаторної соціальної виплати, пов’язаної з втратою члена родини;
- еволюцію статті 16-1 Закону №2011-ХІІ — від обмеженого кола отримувачів до повного включення повнолітніх дітей;
- практику Верховного Суду, згідно з якою правовідносини щодо призначення допомоги тривають від моменту звернення до моменту ухвалення рішення, а орган влади зобов’язаний застосовувати норми, чинні на час прийняття рішення.
Ключовий висновок суду: виключення повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця з підстав дати народження не відповідає змісту і меті закону та має дискримінаційний характер.
Суд підкреслив, що держава, особливо в умовах воєнного стану, зобов’язана забезпечити рівні та справедливі соціальні гарантії для всіх членів сімей загиблих захисників, а не звужувати їх через формальне тлумачення норм.
Що вирішив суд
Рішенням від 15 січня 2026 року суд:
- визнав протиправним і скасував пункт рішення комісії Міноборони про повернення документів позивача на доопрацювання;
- зобов’язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн з урахуванням правових висновків суду;
- відмовив у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов’язання виплатити допомогу, зазначивши, що суд не може підміняти дискреційні повноваження органу влади;
- розподілив судові витрати пропорційно частковому задоволенню позову.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
