Постріл із травматичної зброї в громадському місці без підстав для оборони кваліфікується як хуліганство — Верховний Суд

Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду переглянув у касаційному порядку судові рішення у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за хуліганство із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Підставою для касаційного перегляду стали доводи сторони захисту про відсутність у діях засудженого складу злочину, недоведеність винуватості поза розумним сумнівом, неправильну правову кваліфікацію події та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Суть справи № 127/18026/20

Судами встановлено, що 5 березня 2020 року близько 09:00 на території ринку «Папаніна» у місті Вінниці між засудженим та потерпілим виник словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою.

Після цього засуджений, перебуваючи у громадському місці та в присутності сторонніх осіб, дістав із внутрішньої кишені куртки заздалегідь заготовлений предмет, зовні схожий на пістолет, та здійснив з нього постріл у бік потерпілого. Потерпілий почав утікати, а постріл не влучив у нього. Після цього засуджений залишив місце події на автомобілі.

Такі дії судами були розцінені як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вироком місцевого суду засудженого визнано винуватим за частиною четвертою статті 296 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Водночас на підставі статті 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на три роки з покладенням обов’язків, передбачених статтею 76 КК України.

Апеляційний суд прийняв відмову прокурора від апеляційної скарги, апеляційне провадження за нею закрив, а апеляційну скаргу сторони захисту залишив без задоволення, погодившись із висновками суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, оцінки доказів та правової кваліфікації дій засудженого.

Позиції та висновки Верховного Суду

Перевіряючи судові рішення в межах повноважень, визначених статтею 433 КПК України, Верховний Суд виходив із установлених судами фактичних обставин та не здійснював переоцінки доказів. Касаційний перегляд було зосереджено на доводах сторони захисту щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Верховний Суд визнав безпідставними твердження захисників про відсутність у діях засудженого складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, а також про недоведеність його винуватості поза розумним сумнівом. Суд наголосив, що стандарт доказування «поза розумним сумнівом» означає встановлення такої сукупності обставин, яка виключає будь-яке інше розумне пояснення події, окрім вчинення злочину саме цією особою, і що кожен елемент складу злочину має бути доведений.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії засудженого мали саме хуліганський характер, були вчинені у громадському місці, супроводжувалися демонстративною зневагою до правил поведінки в суспільстві та створювали реальну загрозу здоров’ю потерпілого у зв’язку із застосуванням пістолета для відстрілу гумових куль.

Верховний Суд підкреслив, що демонстрація, перезаряджання, наведення зброї на потерпілого та здійснення пострілу свідчать про спрямованість умислу засудженого на вчинення хуліганських дій із застосуванням пістолета для відстрілу гумовими кулями з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, а не про виключно оборонний характер його дій.

Доводи сторони захисту про самозахист, недопустимість доказів, суперечливість показань свідків та відсутність мотиву явної неповаги до суспільства були визнані такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Також Верховний Суд відхилив посилання на пошкодження аудіозапису судового засідання, оскільки перевіркою встановлено наявність технічного носія з відповідним записом.

У підсумку Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального і процесуального права, істотних порушень вимог КПК України допущено не було, а судові рішення відповідають вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Касаційні скарги захисників залишено без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду — без змін.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту проголошення та є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.