Виправлення описки не може бути способом зміни мотивувальної частини судового рішення — Верховний Суд
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють тексту судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання
КГС ВС розглянув касаційну скаргу ТОВ на ухвалу апеляційного господарського суду про відмову у виправленні описки у справі за позовом ТОВ до АМК, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача про визнання частково недійсним рішення.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення описки, виходив із того, що викладені в ній обґрунтування зводяться лише до незгоди з мотивами та висновками апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги та не містять жодного обґрунтування стосовно того, в чому полягає допущена, на думку позивача, описка.
ОЦІНКА ВС
КГС ВС зазначив, що у ч. 8 ст. 240 ГПК України передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом. За нормами ГПК України суду не надано права змінювати зміст (суть) ухваленого ним рішення у порядку виправлення описки. У вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати змісту, суті судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Отже, у вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок суд не наділений повноваженнями змінювати зміст або суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи суб’єктивного сприйняття сторонами.
КГС ВС зазначив, що, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник доводив, що, звернувшись до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки, він не погоджувався з викладеним висновком у мотивувальній частині постанови, а саме «…твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі, про те що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також викликати подальше утруднення виконання рішення суду, є лише припущеннями заявника стосовно ймовірності вчинення дій з метою ускладнення виконання рішення у цій справі у разі задоволення позову та не свідчать про наявність реальних обставин, які унеможливлять виконання в майбутньому рішення суду». Крім того, скаржник послався на те, що апеляційний суд, відмовляючи у виправленні описки, не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 243 ГПК України, викладених у постанові, в якій роз’яснено, що цей інститут призначений для усунення технічних та арифметичних помилок.
КГС ВС зазначив, що доводи скаржника фактично спрямовані на зміну мотивів судового рішення, а не на виправлення очевидної описки чи арифметичної помилки. Суд також підкреслив, що неврахування висновку Верховного Суду має місце лише тоді, коли суд застосовує норму права інакше, ніж це зробив Верховний Суд у подібних правовідносинах, а не у випадку незгоди сторони з мотивувальною частиною судового рішення.
З урахуванням наведеного КГС ВС касаційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду − без змін.
З текстом постанови КГС ВС від 03.12.2025 у справі № 910/3023/24 можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
