Верховний Суд роз’яснив підстави анулювання свідоцтва нотаріуса за наявності судових рішень

18:36, 16 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
КАС ВС розглянув справу щодо анулювання свідоцтва приватного нотаріуса після рішень судів про порушення під час вчинення виконавчих написів, численних скарг та непроведених перевірок, які стали підставою для рішень органів юстиції і припинення нотаріальної діяльності.
Верховний Суд роз’яснив підстави анулювання свідоцтва нотаріуса за наявності судових рішень
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про оскарження рішень і наказів щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності.

Предметом касаційного перегляду була правомірність застосування підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» і дотримання процедури ухвалення відповідних рішень.

Суть справи № 640/2168/22

Позивач здійснювала нотаріальну діяльність з 2005 року на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України. У жовтні 2021 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) внесло до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання цього свідоцтва, яке згодом було доповнено.

Підставою для внесення подання стали судові рішення у низці цивільних справ, які набрали законної сили та якими встановлено порушення нотаріусом вимог Закону України «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України під час вчинення виконавчих написів. Унаслідок цього відповідні виконавчі написи були визнані такими, що не підлягають виконанню. Крім того, у 2021 році до територіального органу Міністерства юстиції надійшла значна кількість звернень громадян та адвокатських запитів щодо дій нотаріуса, пов’язаних із вчиненням виконавчих написів на кредитних договорах.

У поданні також зазначалося про факти ухилення нотаріуса від проведення позапланових комплексних перевірок організації її діяльності, які неодноразово призначалися у 2021 році, однак не були проведені через її відсутність на робочому місці, перебування у відпустках, на лікуванні та зупинення діяльності за власною заявою. Окремо зафіксовано факт зупинення нотаріальної діяльності у 2019 році у зв’язку з неподанням звітності.

За результатами розгляду подання Вища кваліфікаційна комісія нотаріату рішенням від 25 жовтня 2021 року анулювала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Комісія виходила з того, що судовими рішеннями встановлено неодноразові порушення законодавства при вчиненні нотаріальних дій, що спричинили шкоду фізичним та юридичним особам, а також з факту неодноразового порушення правил професійної етики нотаріусів. На підставі рішення Комісії Міністерство юстиції України видало наказ про анулювання свідоцтва, а територіальний орган – наказ про припинення нотаріальної діяльності.

Позивач оскаржила зазначені рішення та накази, посилаючись на відсутність належних доказів завдання шкоди, недотримання процедури перевірки її діяльності та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнав протиправними та скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату і відповідні накази Міністерства юстиції України та територіального органу, зобов’язавши поновити нотаріуса у Єдиному реєстрі нотаріусів. В іншій частині позову відмовлено.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Підставою для скасування рішення першої інстанції стала відсутність підпису судді на повному тексті рішення, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для його скасування.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність анулювання свідоцтва, оскільки порушення законодавства при вчиненні нотаріальних дій встановлені рішеннями судів, що набрали законної сили, а процедурні порушення, на які посилалася позивач, не вплинули на зміст прийнятого рішення.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може здійснюватися як за результатами перевірки організації діяльності нотаріуса, так і за наявності самостійних юридичних підстав, підтверджених належними документами, зокрема судовими рішеннями.

Суд урахував сформовану практику, відповідно до якої у випадках застосування підпунктів «е» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» рішенню про анулювання має передувати перевірка, передбачена статтею 33 цього Закону та відповідним порядком. Водночас у цій справі встановлено, що проведення такої перевірки було унеможливлено діями самого нотаріуса, який ухилявся від її проведення. За таких обставин відсутні підстави вважати, що непроведення перевірки є порушенням з боку органу контролю.

Суд погодився з висновком апеляційного суду про правомірність анулювання свідоцтва на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки набрання законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій є самостійною підставою для анулювання свідоцтва.

Свідоцтво може бути анульоване незалежно від того, чи був нотаріус відповідачем у справі, за результатами якої встановлено такі порушення.

Верховний Суд також зазначив, що імперативна вимога щодо підписання судового рішення у день його складення є обов’язковою, а її недотримання тягне наслідки, передбачені процесуальним законом. Ліквідація суду не звільняє від обов’язку належного оформлення рішення, ухваленого під час його діяльності.

У підсумку Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції – без змін. Судові витрати не розподілялися.

Постанова набрала законної сили з дати її прийняття та є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший