Невмотивована відмова у відкладенні розгляду справи порушує принципи змагальності та право на справедливий суд — КАС ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу представника позивача на рішення судів попередніх інстанцій у справі щодо визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, поновлення на державній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суть справи № 380/24311/23

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними та скасування наказу Львівської митниці від 22 вересня 2023 року № 283-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказу від 9 жовтня 2023 року № 1151-о «Про звільнення», поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» з 10 жовтня 2023 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначав, що оскаржувані накази прийняті за відсутності встановленого факту вчинення дисциплінарного проступку. На його переконання, відповідач не навів конкретних обставин, які свідчили б про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а також неправильно визначив вид дисциплінарного стягнення.

Позивач стверджував, що дисциплінарне провадження ґрунтувалося виключно на поданні Львівської обласної прокуратури та повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, без встановлення конкретних дій, які б утворювали склад дисциплінарного проступку. На його думку, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення фактично означало визнання його винним у вчиненні злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, що порушує принцип презумпції невинуватості.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач обіймав посаду головного державного інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці. Відповідачем було порушено дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування на підставі подання прокуратури щодо можливого вчинення корупційного правопорушення. У межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, позивачу було повідомлено про підозру у прийнятті неправомірної вигоди у сумі 200 євро за сприяння у безперешкодному переміщенні товарів через митний кордон України без належного застосування форм митного контролю.

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про підтвердження обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. Наказом від 22 вересня 2023 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, а наказом від 09 жовтня 2023 року припинено державну службу.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується склад дисциплінарного проступку у діях позивача. Вони дійшли висновку, що дії позивача свідчать про порушення Присяги державного службовця та вчинення дій проти інтересів служби, що підриває довіру до нього як носія владних повноважень і унеможливлює подальше виконання службових обов’язків.

Суди також зазначили, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є самостійною підставою припинення державної служби та не залежить від наявності обвинувального вироку у кримінальному провадженні. Наявність кримінального провадження не виключає можливості притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах статті 341 КАС України, зазначив, що касаційне провадження відкрито, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів звернула увагу на те, що представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи в апеляційній інстанції у зв’язку з необхідністю участі в іншій процесуальній дії у кримінальному провадженні. Клопотання було підтверджене відповідними доказами. Разом з тим суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за відсутності представника позивача, не навів мотивів невизнання причин неявки поважними та не обґрунтував неможливість відкладення розгляду справи.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи за клопотанням учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки визнаються поважними. Реалізація дискреційних повноважень щодо відкладення розгляду справи не звільняє суд від обов’язку дотримання принципів верховенства права та пропорційності.

Суд підкреслив, що будь-яке рішення щодо відмови у відкладенні розгляду справи має бути належним чином мотивоване з урахуванням конкретних обставин та доказів. Невмотивоване ігнорування обґрунтованого клопотання призводить до порушення принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу та права на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд звернувся до власної усталеної практики та практики Європейського суду з прав людини щодо необхідності забезпечення ефективної участі сторони у судовому процесі. Розгляд справи вперше за відсутності представника, який належно обґрунтував поважність причин неявки, позбавив його можливості бути заслуханим, що свідчить про недотримання гарантій справедливого судового розгляду.

З огляду на встановлене порушення норм процесуального права, яке вплинуло на правильність ухваленого рішення, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Інші доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції не розглядав у зв’язку з необхідністю нового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.