Незаконна реєстрація та перепродаж не заважають повернути майно спадкоємцю — позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив: якщо об’єкт самочинного будівництва фактично є прибудовою до квартири спадкодавця, а право на нього зареєстроване іншою особою на підставі недостовірних документів уже після смерті власника, спадкоємець має право витребувати це майно з чужого незаконного володіння. Навіть якщо воно було перепродане добросовісному набувачу.

Відповідну правову позицію викладено у постанові в справі № 522/5186/19 (провадження № 61-17114св24).

Обставини справи

Після смерті власника однокімнатної квартири в Одесі спадщину прийняв його неповнолітній син — єдиний спадкоємець.

За життя спадкодавець здійснив реконструкцію квартири шляхом збільшення її площі за рахунок прибудови та зміни внутрішнього планування. Водночас він не встиг ввести реконструйований об’єкт в експлуатацію та зареєструвати змінені характеристики нерухомості.

Після відкриття спадщини інша особа подала державному реєстратору технічний паспорт і довідку про нібито завершене до 5 серпня 1992 року будівництво. На підставі цих документів було зареєстровано право власності на «житловий будинок» площею 29,3 кв. м. Згодом змінено функціональне призначення об’єкта на «квартиру», після чого він був проданий та внесений до статутного капіталу товариства.

Спадкоємець звернувся до суду з вимогами:

• визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора;
• скасувати відповідні записи в Державному реєстрі речових прав;
• витребувати спірний об’єкт.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Суди встановили, що:

• об’єкт площею 29,3 кв. м не є новоствореним самостійним об’єктом нерухомості;
• він фактично є прибудовою до вже існуючої квартири, яка належала спадкодавцю;
• державна реєстрація здійснена без документа про присвоєння адреси;
• відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки;
• вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1127 не дотримані.

Апеляційний суд погодився з цими висновками, уточнивши резолютивну частину лише в частині формулювання способу витребування.

Правова позиція Верховного Суду

1. Незаконність державної реєстрації

Верховний Суд наголосив: державна реєстрація є офіційним підтвердженням набуття права, але не може створювати право за відсутності належної правової підстави.

Державний реєстратор зобов’язаний перевіряти: відповідність документів вимогам закону, наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відсутність суперечностей із уже зареєстрованими правами.

У цій справі необхідні документи були відсутні, що свідчить про порушення процедури державної реєстрації.

2. Чи входить спірний об’єкт до складу спадщини

Ключовим питанням було: чи має спадкоємець матеріально-правовий інтерес для заявлення віндикаційного позову, якщо об’єкт є самочинною прибудовою.

Суд встановив: спірний об’єкт утворився внаслідок реконструкції вже існуючої квартири; він не є новоствореним самостійним об’єктом; реконструйована квартира належала спадкодавцю на праві власності.

Отже, спірний об’єкт є частиною нерухомості, що входить до складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України.

Верховний Суд підкреслив: у цій справі йдеться не про легалізацію самочинного будівництва, а про захист спадкового майна від незаконної реєстрації.

3. Витребування від добросовісного набувача

Суд застосував положення статей 330 та 388 ЦК України.

Якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею, воно може бути витребуване навіть від добросовісного набувача.

У цій справі: спадкодавець не відчужував спірний об’єкт; реєстрація відбулася після його смерті; первинне набуття права було незаконним.

Подальший продаж і внесення об’єкта до статутного капіталу товариства не перешкоджають його витребуванню.

Право власності законного власника в такій ситуації презюмується та не припиняється внаслідок незаконного вибуття майна.

4. Межі касаційного перегляду

Доводи касаційної скарги фактично зводилися до: незгоди з оцінкою доказів, посилання на інші правові висновки Верховного Суду, тверджень про процесуальні порушення.

Касаційний суд наголосив: переоцінка доказів не входить до його повноважень (стаття 400 ЦПК України), а істотних процесуальних порушень встановлено не було.

Результат розгляду

Касаційну скаргу залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції (у незміненій частині) та постанову апеляційного суду залишено без змін.

Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття та є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.