Верховний Суд: відсутність документів на товар і непробитий чек — підстава для штрафу у повному розмірі
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без задоволення касаційну скаргу фізичної особи-підприємця та підтвердив законність штрафних санкцій у сумі 375 405 грн, застосованих податковим органом (справа №300/7407/24).
КАС ВС погодився з висновками апеляції про те, що підприємець порушив вимоги Закону про РРО — як у частині проведення розрахункових операцій, так і щодо обліку товарних запасів за місцем реалізації.
Обставини справи
ФОП оскаржив податкове повідомлення-рішення, винесене Головне управління ДПС в Івано-Франківській області за результатами фактичної перевірки магазину техніки.
Податкова встановила три групи порушень:
- Непроведення розрахункових операцій через РРО (пункти 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР).
- Неведення належного обліку товарних запасів за місцем реалізації (пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР).
- Ненадання документів під час перевірки (стаття 85 Податкового кодексу України).
Загальна сума штрафів — 375 405 грн:
- 849 грн — за непроведення однієї розрахункової операції;
- 364 425 грн — за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку;
- 10 131 грн — за інші порушення, які підприємець у касації не оскаржував.
Обставини перевірки
Перед початком фактичної перевірки податківці провели контрольні розрахункові операції:
- придбали телефон iPhone XS та чохол на 10 131 грн;
- окремо — чохол Spigen на 849 грн.
Суди встановили: розрахункові операції не були проведені через програмний РРО в момент продажу, а фіскальні чеки видані лише після пред’явлення наказу на перевірку.
Підприємець використовував програмний РРО, однак на момент продажу фіскалізація не відбулася.
ФОП наполягав:
- документи щодо походження товару були надані (договір комісії, акт приймання-передачі, форма обліку);
- контрольна закупка на 849 грн не може вважатися належною, оскільки товар не повернуто, а кошти нібито були не бюджетні;
- суд апеляційної інстанції не врахував відеозапис перевірки;
- податкова не врахувала документи, подані разом із запереченнями на акт перевірки.
Висновки Верховного Суду
1. Щодо штрафу 849 грн (РРО)
КАС ВС підтвердив: сам факт непроведення операції через РРО та невидачі чека в момент розрахунку є достатньою підставою для штрафу.
Аргументи про неповернення товару чи джерело коштів не спростовують встановленого порушення.
Суд послався на власну усталену практику, зокрема постанову від 10.04.2025 у справі №580/1158/23.
2. Щодо 364 425 грн (облік товарних запасів)
Ключовий правовий висновок: Після змін до статті 20 Закону №265/95-ВР відповідальність настає не лише за реалізацію необлікованих товарів, а й за ненадання на початок перевірки документів, що підтверджують облік і походження товарів.
КАС ВС встановив:
- у магазині перебували 10 одиниць техніки (з IMEI) на 364 425 грн;
- договір комісії та акт приймання-передачі містили загальні дані (730 позицій), без можливості ідентифікувати конкретні товари в магазині;
- первинні документи (накладні, ТТН, документи з реквізитами постачальника та IMEI) відсутні;
- форма обліку товарних запасів не відображала коректне вибуття товару.
Тобто документи не дозволяли встановити відповідність конкретних товарів їх обліку.
Верховний Суд наголосив: обов’язок надати підтвердні документи виникає на початок перевірки, а не пізніше.
Крім того, ФОП посилався на низку постанов Верховного Суду 2019–2024 років.
Колегія суддів зазначила: ці рішення стосувалися редакції статті 20 Закону №265/95-ВР, яка діяла до 01.08.2020 і не передбачала відповідальності за ненадання документів під час перевірки. Отже, правовідносини є непорівнюваними.
Остаточне рішення
Восьмий апеляційний адміністративний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Касаційну скаргу залишено без задоволення.
Постанова набрала законної сили та є остаточною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
