Апеляційний суд стягнув 57 304 грн заборгованості із заробітної плати на користь виховательки: деталі справи

10:47, 28 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Працівниця дошкільного закладу виграла апеляцію проти Управління освіти.
Апеляційний суд стягнув 57 304 грн заборгованості із заробітної плати на користь виховательки: деталі справи
ілюстративне фото
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Херсонський апеляційний суд у справі №766/3684/24 скасував рішення суду першої інстанці та ухвалив нове — про задоволення позову працівниці до Управління освіти Херсонської міської ради, стягнувши 57 304 грн заборгованості із заробітної плати за період з 01.09.2023 по 01.05.2024. Про це повідомили в апеляційному суді. 

Суть справи

У березні 2024 року представник позивачки звернувся до суду з позовом про стягнення 57 304 грн заробітної плати за період з вересня 2023 року по травень 2024 року.

Позивачка працювала вихователем у закладі дошкільної освіти в місті Херсоні та під час окупації продовжувала виконувати свої обов’язки, однак із серпня 2022 року зарплату не отримувала. Наприкінці грудня 2022 року роботодавець надіслав їй наказ про призупинення трудових відносин.

У подальшому цей наказ було скасовано, а на користь позивачки стягнуто зарплату та середній заробіток за попередній період. Проте після набрання цим рішенням законної сили роботодавець знову не виплачував їй заробітну плату, що і стало підставою для подання нового позову.

Місцевий суд відмовив, виходячи з того, що позивачка «фактично не приступила» до виконання обов’язків, а доказів виконання роботи немає (простій оформлено лише з 09.05.2024). Апеляційний суд визнав ці висновки такими, що не відповідають вимогам законності та обґрунтованості і не враховують специфіку правового режиму воєнного стану та обов’язки роботодавця щодо організації праці.

Позиція та рішення апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачка не виконувала роботу з незалежних від неї причин, оскільки роботодавець (керівництво закладу):

  • не надало жодних інструкцій і роз’яснень щодо організації роботи в умовах активних бойових дій та загроз життю;
  • не запровадило простій у спірний період і не призупинило дію трудового договору на законних підставах;
  • фактично самоусунулося від організації умов праці, а тому негативні наслідки такої бездіяльності не можуть перекладатися на працівника як «слабшу сторону» трудових відносин.

Колегія суддів підкреслила пріоритетність і підвищений захист права на оплату праці: ст. 43 Конституції України, ст. 94, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. 1, 15, 21, 22 Закону України «Про оплату праці». В умовах воєнного стану застосовано ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»: бойові дії можуть впливати на строки (відповідальність), але не скасовують обов’язку виплатити належну оплату.

З урахуванням ч. 4 ст. 263 ЦПК України апеляційний суд врахував висновки ВС/ВП ВС, зокрема:

  • ВП ВС від 26.10.2022 у справі № 905/857/19: форс-мажор не звільняє від обов’язку виплати зарплати; ст. 617 ЦК України не є підставою для невиплати;
  • ВС від 20.08.2025 у справі № 337/4651/23: воєнний стан, окупація, обстріли не звільняють роботодавця від обов’язку оплати праці;
  • ОП КЦС ВС від 05.05.2025: за відсутності прямого регулювання у випадку незаконного призупинення найбільш подібним механізмом є застосування ст. 235 КЗпП (виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Херсонський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове — про стягнення 57 304 грн заборгованості із заробітної плати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

                                     

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший