Зарахування військових у розпорядження при розформуванні військової частини або скороченні штатних посад — постанова КАС ВС
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 чітко врегульовано порядок зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання у випадку якщо відбулося розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців. Зміна організаційно-штатної структури, зокрема, якщо такі обставини викликані переведенням військових формувань на штати воєнного часу, є підставою для зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання. Такого висновку дійшов КАС ВС.
29 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Особа на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року від 06 березня 2024 року у справі № 640/21999/22 за позовом Особи до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів щодо увільнення з посади та зарахування у розпорядження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України у якому просив визнати протиправними та скасувати накази в частині увільнення його від займаної посади головного спеціаліста відділу представництва в юрисдикційних органах та договірної роботи Управління правового забезпечення Генштабу ЗСУ та зарахування в розпорядження начальника Генштабу ЗСУ. Позивач вказував, що його увільнення з посади головного спеціаліста Управління правового забезпечення Генштабу ЗСУ та зарахування у розпорядження відбулося за наявності вакантної рівнозначної посади в Центральному юридичному управлінні, яку йому не запропонували. Відповідач вказував на правомірності прийнятих рішень з урахуванням особливого періоду (воєнного стану), реорганізації Управління правового забезпечення та відсутності в позивача кваліфікацій для зайняття посади в новій структурі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суди вказали про неможливість призначення позивача після увільнення на рівнозначну посаду. У зв’язку із введенням воєнного стану, який є особливим періодом, вимоги до воєнних посад, передбачені воєнними штатами, є завищеними порівняно зі штатами мирного часу. Згідно з новою організаційно-штатною структурою Центрального юридичного управління посада головного спеціаліста Центрального юридичного управління передбачала наявність у особи оперативно-тактичного рівня, проте у позивача при наявності тактичного рівня освіти, відсутній оперативний.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Верховний Суд проаналізував норми Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом
Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, звернув увагу, що цим нормативно-правовим актом чітко врегульовано порядок зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання у випадку якщо відбулося розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.
На виконання вимог директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 14 червня 2022 року «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2022 році» Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України (де працював позивач) було переформовано в Центральне юридичне управління Генерального штабу Збройних Сил України, у зв'язку з чим Управління правового забезпечення перестало існувати та було розформоване.
Зміна організаційно-штатної структури, зокрема, якщо такі обставини викликані переведенням військових формувань на штати воєнного часу, є підставою для зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання.
Крім того, за новою організаційно-штатною структурою Центрального юридичного управління посада, яку міг би обіймати позивач, передбачала наявність у нього оперативно-тактичного рівня підготовки, якого він не мав. Таким чином, була відсутня можливість його призначення на рівнозначну посаду, що свідчить про правомірність його зарахування в розпорядження відповідно до пункту 118 Положення.
Правові висновки, на які посилався скаржник, сформовані у справах, у яких правовідносини виникли до введення воєнного стану, і тому не є релевантними до спірних правовідносин. Також, у спірних правовідносинах йдеться не про звільнення позивача зі служби, а про тимчасове зарахування в розпорядження, що не змінює істотних умов проходження служби.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 640/21999/22 можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
