У Кам’янському чоловік подарував дружині будинок, а після розлучення вона виселила його через суд
Чоловік подарував дружині будинок, у якому сам продовжив жити. Після розлучення він залишився без житла і намагався через суд закріпити за собою право проживання — довічно користуватися будинком як єдиним місцем проживання.
Суд став на бік власниці. Південний районний суд міста Кам’янського дійшов висновку, що після припинення шлюбу та за відсутності домовленостей про користування житлом колишній чоловік втратив правові підстави для проживання. У результаті суд відмовив у встановленні сервітуту та дозволив його виселення, визнавши пріоритет права власності за конкретних обставин справи.
Обставини справи №207/4242/25
Спір виник між колишнім подружжям щодо користування житловим будинком.
Позивач зазначав, що у 2011 році набув у власність будинок, у якому після укладення шлюбу у 2018 році почав проживати разом із дружиною. У 2020 році він за договором дарування передав цей будинок у власність дружині, після чого продовжив проживати у ньому.
Після розірвання шлюбу у 2025 році жінка зняла його з реєстрації місця проживання. Іншого житла чоловік не має, тому звернувся до суду з вимогою встановити житловий сервітут — право користування будинком.
Водночас власниця будинку подала зустрічний позов. Вона вказувала, що після припинення шлюбу чоловік проживає у будинку без правових підстав, не бере участі в його утриманні, не сплачує комунальні послуги та перешкоджає їй реалізовувати право власності. Також зазначала про конфлікти та факти домашнього насильства, у зв’язку з чим до нього застосовувався терміновий заборонний припис.
Позиції сторін
Позивач наполягав, що має право користування житлом як колишній член сім’ї власника, а його виселення без надання іншого житла буде непропорційним втручанням у право на житло, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Він також зазначав, що будинок є його єдиним місцем проживання.
Власниця, зі свого боку, посилалася на своє право володіння, користування та розпорядження майном. Вона наголошувала, що саме вона несе витрати на утримання будинку, а подальше спільне проживання є неможливим через конфлікти та поведінку колишнього чоловіка.
Оцінка суду
Суд виходив із необхідності забезпечення балансу між правом особи на житло та правом власника на мирне володіння майном.
Суд зазначив, що відповідно до житлового законодавства припинення сімейних відносин саме по собі не позбавляє особу права користування житлом. Водночас таке право не є безумовним і підлягає оцінці з урахуванням конкретних обставин справи та інтересів сторін.
При цьому суд врахував, що відповідач перестав бути членом сім’ї власниці, не зареєстрований у будинку та не довів існування домовленості про подальше користування житлом. Крім того, у договорі дарування не було передбачено будь-яких умов щодо збереження за ним права проживання чи встановлення сервітуту.
Важливим фактором для оцінки пропорційності втручання стало встановлення фактів конфліктів між сторонами та застосування до відповідача термінового заборонного припису як заходу реагування на домашнє насильство.
Суд також врахував практику Верховного Суду, відповідно до якої у подібних правовідносинах власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном, якщо особа втратила статус члена сім’ї та відсутні інші правові підстави для проживання.
У контексті статті 8 Конвенції суд оцінив, чи є виселення необхідним у демократичному суспільстві та чи дотримано принципу пропорційності. З урахуванням обставин справи суд дійшов висновку, що втручання є виправданим, оскільки спрямоване на захист прав власниці та забезпечення її безпечного користування житлом.
Висновки та рішення
Суд відмовив у задоволенні позову про встановлення сервітуту, оскільки не встановлено підстав для надання права користування чужим майном.
Зустрічний позов задоволено: чоловіка визнано таким, що втратив право користування житловим будинком, та ухвалено рішення про його виселення без надання іншого житла.
Крім того, з нього стягнуто судові витрати.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження та може бути переглянуте Дніпровським апеляційним судом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
