Чоловік виїхав за кордон і роками не спілкувався з дитиною: чи достатньо цього для позбавлення батьківських прав

Львівський апеляційний суд ухвалив рішення у справі про позбавлення батьківських прав, у якій ключовим стало питання: чи можна вважати багаторічну відсутність батька у житті дитини свідомим ухиленням від обов’язків. Суд дійшов висновку, що така поведінка — за наявності доказів повного самоусунення, відсутності спілкування та матеріальної підтримки — може бути підставою для застосування цього крайнього заходу.

У цій справі апеляційна інстанція скасувала рішення суду першої інстанції, який відмовив у позові, та ухвалила нове — про позбавлення батька батьківських прав. Колегія суддів встановила, що сукупність обставин, зокрема тривала відсутність участі у вихованні дитини, несплата аліментів і відсутність будь-якого контакту, свідчить про свідоме та винне невиконання батьківських обов’язків у розумінні статті 164 Сімейного кодексу України.

Обставини справи №607/10988/24

Мати дитини звернулася до суду з позовом, вказуючи, що після розірвання шлюбу у 2021 році батько фактично припинив будь-яку участь у житті сина. Дитина проживає разом із матір’ю, а обов’язок щодо її утримання та виховання відповідач не виконує.

Судами встановлено, що на підставі судового наказу з відповідача стягуються аліменти, однак за період з 2022 року утворилася значна заборгованість у розмірі понад 88 тис. грн. Водночас матеріали справи підтверджують відсутність участі батька у вихованні, навчанні та розвитку дитини, відсутність інтересу до її здоров’я, а також відсутність будь-якого регулярного спілкування.

Із відповідей навчального закладу вбачається, що батько не цікавився успіхами дитини, не відвідував батьківські збори та шкільні заходи. Медичні установи підтвердили, що він не був присутній на оглядах дитини. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради у своєму висновку визнав доцільним позбавлення його батьківських прав.

Окремо встановлено, що у лютому 2022 року відповідач виїхав за межі України та з того часу не повертався.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вказавши на недоведеність свідомого ухилення від виконання батьківських обов’язків і зазначивши, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

Позиція апеляційного суду

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками.

Колегія суддів виходила з того, що оцінка поведінки батька має здійснюватися з урахуванням усієї сукупності доказів. У справі встановлено тривалу відсутність будь-якого контакту з дитиною, повне невиконання обов’язків щодо її виховання, розвитку та матеріального забезпечення, а також відсутність інтересу до її життя.

Суд підкреслив, що саме по собі проживання батька за кордоном не є перешкодою для виконання батьківських обов’язків, зокрема підтримання зв’язку з дитиною та участі у її вихованні.

Апеляційний суд також врахував висновок органу опіки та піклування, зазначивши, що він містить належне обґрунтування та узгоджується з іншими доказами у справі. Оцінюючи цей висновок у сукупності з іншими матеріалами, суд не знайшов підстав для його відхилення.

У судовому засіданні було з’ясовано думку дитини за участю психолога. Дитина підтвердила відсутність спілкування з батьком та підтримала позовні вимоги. Суд врахував цю позицію з огляду на вік та рівень розвитку дитини.

Правова оцінка

Апеляційний суд застосував положення статті 164 Сімейного кодексу України та практику Верховного Суду, відповідно до яких ухилення від виконання батьківських обов’язків є підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки та свідомого нехтування такими обов’язками.

Суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини свідчать саме про таку поведінку відповідача. Тривале невиконання обов’язків, відсутність будь-яких дій щодо підтримання зв’язку з дитиною, несплата аліментів і повне самоусунення від її життя не можуть бути пояснені об’єктивними причинами, що не залежать від його волі.

При цьому суд врахував принцип найкращих інтересів дитини, закріплений у Конвенції про права дитини, та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами батьків і дитини. У цій справі пріоритет було надано інтересам дитини, яка фактично виховується матір’ю та її чоловіком у стабільному середовищі.

Рішення суду

Львівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області та ухвалив нове рішення — про задоволення позову.

Суд позбавив відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина.

Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Водночас суд звернув увагу, що у разі зміни поведінки батько не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про поновлення батьківських прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.