Верховний Суд: непогашення позики саме по собі не свідчить про відсутність ділової мети
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю та податкового органу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Предметом перегляду стали висновки судів щодо правомірності донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій.
Суть справи
Позов було подано до адміністративного суду з вимогою визнати протиправними та скасувати низку податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами документальної планової виїзної перевірки платника податків. Перевірка охоплювала період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року та стосувалася дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Проведення перевірки було розпочато на підставі відповідного наказу контролюючого органу та згодом продовжено. У зв’язку із запровадженням воєнного стану перевірка була зупинена, а після внесення змін до податкового законодавства — поновлена та завершена. За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення платником податків норм податкового законодавства, зокрема щодо формування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, оподаткування доходів нерезидентів, нарахування податку на додану вартість та виконання обов’язку щодо реєстрації податкових накладних.
На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування, збільшення податкових зобов’язань з податку на доходи нерезидентів і податку на додану вартість, а також застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних.
Спір, зокрема, виник щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку зі списанням основного засобу, правомірності проведення перевірки у період дії мораторію, наявності ділової мети в операціях із залучення позикових коштів від пов’язаних нерезидентів, а також щодо статусу нерезидента як бенефіціарного отримувача процентного доходу.
Рішення судів попередніх інстанцій
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін апеляційним судом, частково задовольнив позов. Суди визнали протиправними та скасували податкові повідомлення-рішення в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення податкового зобов’язання з податку на доходи нерезидентів. В іншій частині, зокрема щодо податку на додану вартість та штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних, у задоволенні позову відмовлено.
Суди дійшли висновку про відсутність підстав для донарахування податку на прибуток у зв’язку з недоведеністю відсутності ділової мети у відповідних операціях, а також про правомірність застосування положень міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування. Водночас суди погодилися з контролюючим органом у частині оподаткування операції ліквідації основного засобу як постачання товару та необхідності нарахування податку на додану вартість і реєстрації податкової накладної.
Мотиви та висновки Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційних скарг та встановлених фактичних обставин, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Щодо списання основних засобів Суд зазначив, що знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, є підставою для звільнення від оподаткування за умови подання відповідного документу платником податків. Такий документ до податкового органу платником податку не подавався. Долучений до матеріалів справи акт списання основних засобів не доводить жодної із обставин, покладених в основу звільнення від оподаткування. Верховний Суд визнав правильним донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.
Суд також вказав, що помилковим є ототожнення списання основних засобів із ліквідацією у формах, визначених податковим законодавством, та наголосив, що обставини прийняття рішення про ліквідацію можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.
Щодо доводів про неправомірність проведення перевірки у період дії мораторію Верховний Суд встановив, що перевірка була поновлена та завершена після припинення дії відповідного мораторію, у зв’язку із змінами до податкового законодавства, а тому відсутні підстави для визнання її незаконною.
Стосовно питання наявності ділової мети Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючий орган не довів відсутності розумної економічної причини у діях платника податків. Суди належним чином дослідили фінансовий стан платника, його господарську діяльність та обставини залучення позикових коштів, що свідчить про наявність економічної доцільності відповідних операцій
Щодо оподаткування доходів нерезидентів Верховний Суд підтвердив правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що нерезидент мав статус бенефіціарного отримувача доходу. Контролюючим органом не доведено транзитний характер платежів або обмеження у розпорядженні отриманими доходами, що виключає підстави для застосування загальної ставки оподаткування.
Узагальнюючи, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг зводяться переважно до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Касаційні скарги залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
