Виконання обов’язків поза підприємством не є прогулом: Верховний Суд поновив директора та стягнув понад 1 млн грн з роботодавця
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу на судові рішення у справі щодо оскарження дисциплінарного стягнення та звільнення керівника комунального підприємства. Предметом перегляду стали законність оголошення догани, звільнення за прогул, а також пов’язані вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.
Суть справи та рішення судів
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання незаконними розпоряджень міського голови про оголошення догани та звільнення за прогул, скасування цих розпоряджень, поновлення на посаді директора комунального підприємства, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позов, зазначав, що обіймав посаду директора комунального підприємства на умовах контракту та виконував свої обов’язки належним чином. На його переконання, дії органу місцевого самоврядування були спрямовані на втручання у господарську діяльність підприємства, а накладення дисциплінарного стягнення і подальше звільнення стали наслідком конфлікту з керівництвом міської ради через відмову виконувати незаконні вказівки.
Підставою для оголошення догани слугували висновки перевірки щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, відповідно до яких підприємство недоотримало доходи внаслідок заниження тарифів водовідведення для окремих абонентів, що, на думку відповідача, свідчило про неналежне виконання керівником своїх обов’язків; також було складено акт про порушення умов контракту.
Звільнення відбулося на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку з відсутністю на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня. Водночас позивач заперечував факт прогулу, зазначаючи, що у відповідний час виконував службові обов’язки поза межами підприємства, зокрема здійснював виробничі поїздки до іншого міста для здачі зразків на аналіз та отримання матеріалів для підприємства, що підтверджувалося документально.
Крім того, позивач зазначав, що подав заяву про надання відпустки з подальшим звільненням, однак вона не була погоджена роботодавцем і згодом скасована відповідним розпорядженням, про що його було повідомлено із запізненням.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову повністю.
Суди виходили з того, що позивач неналежно виконував покладені на нього обов’язки керівника підприємства, зокрема не забезпечив належний рівень надходжень від господарської діяльності, що підтверджується матеріалами перевірки. У зв’язку з цим оголошення догани визнано обґрунтованим.
Щодо звільнення суди встановили та вважали доведеним факт відсутності позивача на роботі понад три години без поважних причин, що, на їхню думку, є підставою для розірвання трудового договору.
Відтак звільнення було визнано таким, що здійснене з дотриманням норм права.
Позиції та висновки Верховного Суду
Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Стосовно оголошення догани Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій. Встановлено, що позивач допустив неналежне виконання трудових обов’язків, зокрема не забезпечив у повному обсязі збір коштів за надані послуги, що призвело до фінансових втрат. Такі обставини підтверджені належними доказами та не спростовані позивачем, а дисциплінарне стягнення застосовано з дотриманням вимог законодавства.
Щодо звільнення Суд зазначив, що для кваліфікації відсутності працівника як прогулу необхідно встановити його відсутність саме на роботі без поважних причин, а не лише на фіксованому робочому місці. При цьому характер трудових обов’язків керівника підприємства передбачає можливість виконання функцій поза межами підприємства, зокрема у відносинах з контрагентами та іншими організаціями.
Матеріали справи містять докази того, що у день, який визнано прогулом, позивач здійснював дії, пов’язані з господарською діяльністю підприємства, зокрема здавав зразки на аналіз та отримував необхідні матеріали. Відповідач не надав доказів того, що такі дії не входили до кола його службових обов’язків.
За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про наявність прогулу є помилковим, а звільнення — незаконним.
У зв’язку з цим Верховний Суд визнав обґрунтованими вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розмір середнього заробітку визначено відповідно до вимог законодавства і становить 1 061 539,92 грн за період з 31 серпня 2021 року по 22 січня 2025 року (882 робочі дні).
Також Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у зв’язку з порушенням трудових прав позивача та спричиненими цим моральними стражданнями, визначивши її розмір у сумі 5 000 грн з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості. Вказану суму середнього заробітку підлягає стягненню з Очаківської міської ради на користь позивача.
У підсумку судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог щодо звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, тоді як у частині вимог щодо визнання незаконним оголошення догани — залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
