ВС: наявність податкової накладної та інших документів постачальника не є безумовним доказом реальності господарських операцій

ВС переконаний, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами  (постанова від 14 квітня 2026 року у справі №240/6750/21).

Господарські операції для податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Разом з тим суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що подані позивачем документи не підтверджують фактичне виконання робіт та наданих послуг з будівництва нової споруди ТОВ. Суд обґрунтовано виходив із того, що виконання робіт такого характеру об`єктивно потребує наявності у виконавця відповідних матеріальних та трудових ресурсів, будівельної техніки та інших активів.

При цьому, контролюючим органом за результатами аналізу податкової звітності та інформації, наявної у нього (зокрема, за даними форми 20-ОПП та фінансової звітності), не встановлено наявності у ТОВ власних або орендованих транспортних засобів, будівельної техніки, приміщень для проживання працівників у місці виконання робіт, а також інших активів, необхідних для здійснення будівельних робіт відповідного виду.

Отже, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які у сукупності з установленими обставинами справи, зокрема щодо можливостей здійснення ТОВ  відповідних операцій з урахуванням часу, місця, обсягу матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов договору генерального підряду, підтверджують факт реального виконання господарських операцій.

Факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт виконання робіт тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом обґрунтовано встановлено завищення позивачем податкового кредиту у перевіреному періоді за рахунок безпідставного віднесення до його складу сум ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.