За 3,5 роки дружина витратила майже 2 млн гривень із зарплати чоловіка: чи вдалося розділити бюджет – обставини справи

Савранський районний суд Одеської області відмовив у задоволенні позову військовослужбовця до колишньої дружини про розподіл спільного сумісного майна та стягнення 392 712,69 гривень.

Обставини справи 512/1041/25

Позивач звернувся до суду з вимогою здійснити розподіл своєї заробітної плати, отриманої з квітня 2022 року по жовтень 2025 року, яка, на його думку, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, та стягнути з відповідачки зазначену суму. Він обґрунтовував позов тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 квітня 2022 року по 14 жовтня 2025 року, відповідачка не працювала, а сім’я утримувалася виключно за рахунок його заробітної плати. Позивач надав дружині повний доступ до своєї банківської картки, на яку надходила заробітна плата.

Загальна сума витрат дружини з квітня 2022 року по серпень 2025 року становить 1.871.217,56 гривень, що на 392712,69 гривень перевищує її частку спільного сумісного майна.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд задовільнити його позовні вимоги, а саме здійснити розподіл заробітної плати, що є об`єктом права спільної сумісної власності та стягнути з дружини грошові кошти у сумі 392712,69 грн.

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Савранського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року.

Відповідачка та її представник заперечували проти позову, вказуючи, що кошти, отримані позивачем у вигляді заробітної плати, є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статті 61 Сімейного кодексу України. Вони наголошували на відсутності доказів того, що кошти витрачалися не в інтересах сім’ї, а також на тому, що позивач добровільно надав доступ до рахунку та не висловлював незгоди з витратами протягом усього періоду шлюбу.

Суд встановив, що заробітна плата позивача, отримана під час шлюбу, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до частини другої статті 61 Сімейного кодексу України та частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України. Доступ до банківської картки відповідачці було надано добровільно для забезпечення потреб сім’ї.

Що вирішив суд

Суд дійшов висновку, що використання коштів мало сімейно-правовий характер. Позивач не довів, що кошти витрачалися не в інтересах сім’ї, а також не спростував презумпцію їхнього використання на сімейні потреби. На момент розгляду справи спірні кошти вже були витрачені протягом шлюбу, тому відсутній сам об’єкт поділу.

Суд послався на правову позицію Верховного Суду, зокрема на постанову Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року (справа № 521/20001/20) та постанову від 10 вересня 2025 року (справа № 176/2044/24), згідно з якими кошти, передані одним із подружжя іншому під час шлюбу, вважаються спрямованими на утримання сім’ї, якщо інше не доведено.

оскільки в ході судового розгляду не встановлено фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами до розірвання шлюбу, відповідачка при розпорядженні вказаними вище грошовими коштами діяла, зокрема, і від імені позивача, як його дружина, у повному обсязі використала їх як спільні кошти подружжя в інтересах сім`ї, зокрема на побутові потреби, забезпечення сім`ї, придбання побутового приладдя, побутових речей та посуду, щоденні потреби та витрати сім`ї, підстави для стягнення частини цих коштів на користь позивача відсутні.

Така позиція узгоджується з позицією висловленою у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2025 року (справа №176/2044/24).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав стягнення з відповідачки грошових коштів у сумі 392712,69 гривень на користь позивача, а тому відмовляє у задоволенні позову про поділ спільного майна подружжя.

Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Судовий збір та інші витрати покладено на позивача.

Рішення суду не набрало законної сили та може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.