Суд пояснив, за яких умов військовий має право на 100 тисяч грн після поранення
Харківський окружний адміністративний суд розглянув справу № 520/31834/25 за позовом військовослужбовця до військової частини щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі 100 тисяч гривень під час стаціонарного лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення. Суд досліджував, чи має військовослужбовець право на отримання збільшеної винагороди у період лікування та відпустки за станом здоров’я, якщо поранення пов’язане із захистом Батьківщини.
Суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суть справи
Позивач проходив військову службу у складі військової частини з березня 2022 року. У червні 2025 року він отримав тяжке поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, шиї, грудної клітки, живота та кінцівок, а також черепно-мозкову травму, переломи, множинні уламкові поранення, вибухову травму та опіки. Обставини отримання поранення були підтверджені довідкою про обставини травми, а військово-лікарська комісія встановила, що поранення пов’язане із захистом Батьківщини та належить до категорії тяжких.
Після поранення військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні у два періоди — з 6 червня по 10 червня 2025 року та з 11 червня по 16 липня 2025 року. Надалі військово-лікарська комісія видала довідку про потребу у відпустці за станом здоров’я строком 30 календарних днів. Після цього військовослужбовцю були надані відпустки для лікування після тяжкого поранення у періоди з 16 липня по 15 серпня 2025 року та з 16 серпня по 15 вересня 2025 року.
Позивач вказував, що військова частина не нарахувала та не виплатила йому додаткову винагороду, збільшену до 100 тисяч гривень, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та під час відпустки після тяжкого поранення, чим допустила протиправну бездіяльність.
Військова частина у відзиві заперечувала проти позову та зазначала, що діяла відповідно до вимог чинного законодавства.
Позиція та висновки суду
Суд зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, виплачується додаткова винагорода, збільшена до 100 тисяч гривень.
На думку суду, для виплати такої винагороди необхідними є лише дві умови: поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини, а військовослужбовець повинен перебувати на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
Суд підкреслив, що постанова №168 не містить жодних обмежень щодо кількості або тривалості перебування на стаціонарному лікуванні чи у відповідній відпустці, за які виплачується збільшена винагорода.
Також суд звернув увагу, що після внесення змін до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів №793 виникли додаткові процедури правового регулювання виплати винагороди, однак ці положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки суперечили б принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі, закріпленому статтею 58 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини, а отже має право на отримання збільшеної до 100 тисяч гривень винагороди за цей період.
Окремо суд проаналізував питання виплати винагороди за час перебування у відпустці після тяжкого поранення. Суд зазначив, що постанова №168 використовує формулювання «відпустка для лікування після тяжкого поранення», тоді як Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони №402, передбачає лише можливість надання «відпустки за станом здоров’я».
Суд дійшов висновку, що між постановою №168 та Положенням №402 існує розбіжність у юридичних формулюваннях, оскільки військово-лікарська комісія формально не уповноважена ухвалювати рішення саме про «відпустку для лікування після тяжкого поранення», а може визначати лише потребу у відпустці за станом здоров’я.
Разом із тим суд наголосив, що Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили та передбачає право військовослужбовця на відпустку для лікування із збереженням грошового забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Суд також врахував положення наказу Міністерства оборони №260, якими поняття «відпустка для лікування у зв’язку з хворобою» та «відпустка за станом здоров’я» фактично ототожнюються.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що відпустка за станом здоров’я, надана за постановою військово-лікарської комісії після стаціонарного лікування поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини, є тотожною за своїм юридичним змістом відпустці для лікування після тяжкого поранення, передбаченій постановою №168.
Суд наголосив, що формальний підхід військової частини до тлумачення цих понять не відповідає змісту законодавства та порушує право військовослужбовця на належне грошове забезпечення.
Врахувавши встановлені обставини, суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення.
Суд зобов’язав військову частину нарахувати та виплатити військовослужбовцю додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі, збільшеному до 100 тисяч гривень, за періоди стаціонарного лікування з 6 червня по 10 червня 2025 року та з 11 червня по 16 липня 2025 року, а також за періоди відпустки після тяжкого поранення з 16 липня по 15 серпня 2025 року та з 16 серпня по 15 вересня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
