Верховний Суд оприлюднив огляд практики ЄСПЛ за квітень
Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в квітні 2026 року.
У справі E. H. v. Germany ЄСПЛ розглянув скаргу заявника, якому на момент допиту в поліції було 15 років. Його засудили за вбивство однокласника, а обвинувальний вирок частково ґрунтувався на зізнанні, зробленому під час поліцейського допиту. Заявник стверджував, що перед допитом йому не надали можливості конфіденційно проконсультуватися з матір’ю та не повідомили про таку можливість.
ЄСПЛ нагадав, що у справах щодо неповнолітніх кримінальне провадження має бути організоване з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини, а органи влади повинні забезпечити розуміння дитиною суті провадження та її процесуальних прав. ЄСПЛ також зазначив, що відмова неповнолітнього від важливих гарантій за ст. 6 Конвенції може бути прийнята лише за умови, що він повністю усвідомлює наслідки своєї поведінки. Оцінюючи обставини справи, ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявника було поінформовано про право зберігати мовчання та право на захисника, а також про можливість присутності матері під час допиту. Поліція повідомила заявнику і його матері, що вона може бути присутньою навіть у разі небажання сина. Крім того, заявник не стверджував, що поліція примушувала його до зізнання. За висновком ЄСПЛ, органи влади вжили всіх розумних заходів для забезпечення того, щоб заявник усвідомлював свої права на захист і наслідки своїх дій. Відповідно, порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ не встановив.
У справі NEDERLANDSE OMROEP STICHTING AND OTHERS v. the Netherlands заявниками були медіаорганізації, які просили надати документи щодо дій уряду Нідерландів після збиття літака рейсу MH17 у липні 2014 року. Частину документів, зокрема протоколи засідань Міністерського комітету з кризового управління, органи влади відмовилися розкривати, посилаючись на необхідність забезпечення конфіденційності урядових обговорень, захист міжнародних відносин, персональних даних та безпеки персоналу.
ЄСПЛ надав значення тому, що заявники мали доступ до повноцінного судового контролю на національному рівні. Національні суди ознайомилися з повним змістом документів і перевірили обґрунтованість відмови в їх розкритті. ЄСПЛ погодився, що законодавство Нідерландів, яке виходить із принципу відкритості державної інформації, водночас може передбачати обмеження, необхідні для захисту інтересів, визначених Конвенцією. Щодо протоколів засідань кризового комітету ЄСПЛ зазначив, що урядові органи повинні мати можливість вільно обговорювати питання в конфіденційному режимі, а національні органи навели доречні й достатні підстави для часткового нерозкриття інформації. ЄСПЛ також зауважив, що сам по собі значний суспільний інтерес до катастрофи MH17 не надавав журналістам права на повний доступ до всіх запитуваних документів. ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади забезпечили справедливий баланс між конкуруючими інтересами та діяли в межах своїх дискреційних повноважень. Порушення ст. 10 Конвенції встановлено не було.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
