Теща хотіла стягнути борг 15 тисяч євро із колишнього зятя за квартиру, але програла у суді
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та відмовив у стягненні з колишнього чоловіка позичальниці половини боргу за договором позики.
Справа № 676/3056/24 стосувалася вимог матері позичальниці, яка просила стягнути по 15 000 євро з доньки та її колишнього чоловіка. За її словами, у 2018 році вона надала доньці 30 000 євро для придбання житла, яким користувалося подружжя, коли було одружене, однак кошти повернуті не були.
Позивачка також наполягала, що після розірвання шлюбу та поділу майна за колишнім чоловіком було визнано право власності на половину квартири, придбаної за позичені кошти, тому він також має відповідати за боргом.
Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області частково задовольнив позов: стягнув 15 000 євро лише з доньки позивачки, яка визнала вимоги, та відмовив у задоволенні позову щодо колишнього зятя.
Не погодившись із таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, однак Хмельницький апеляційний суд її відхилив.
Колегія суддів зазначила, що письмовий договір позики та розписка підтверджують не лише факт укладення договору, а й передачу позичальниці 30 000 євро, які вона у встановлений строк не повернула.
При цьому апеляційний суд вказав, що той із подружжя, хто не укладав договір, може нести відповідальність за таким зобов’язанням лише за наявності двох умов: якщо договір укладено в інтересах сім’ї та якщо отримані за ним кошти були використані в інтересах сім’ї.
Крім того, суд зауважив, що кошти у розмірі 30 000 євро є цінним майном, тому для укладення такого договору необхідною була письмова згода другого з подружжя.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що чоловік позичальниці надавав згоду на отримання дружиною коштів у борг. На договорі позики відсутній його підпис, а в суді він заперечував як факт укладення такого договору, так і використання коштів в інтересах сім’ї.
На думку суду, позивачка не довела того, що позика була використана на потреби сім’ї. Колегія суддів зазначила, що сам по собі факт придбання квартири через десять днів після укладення договору позики та подальше визнання за колишнім чоловіком права власності на її половину не доводять, що житло було придбане саме за позичені кошти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















