Апеляційний суд Чернівців посилив вирок двом місцевим за виправдовування агресії РФ
Чернівецький апеляційний суд розглянув апеляційні скарги прокурора та захисника на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців щодо двох жителів Чернівців, визнаних винуватими у виправдовуванні та глорифікації збройної агресії рф проти України (ч. 1 ст. 436-2 КК України), та посилив призначене їм покарання до 2 років позбавлення волі, взявши обох засуджених під варту в залі суду.
Вироком суду першої інстанції обох обвинувачених було визнано винуватими та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Одну з обвинувачених суд звільнив від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
Суд першої інстанції встановив, що під час спілкування на онлайн-платформі обвинувачені висловлювали підтримку державі-агресору, позитивно оцінювали дії російських військовослужбовців, виконували пісню «333» що відома, як неофіційний патріотичний «гімн СВО» і такими діями виправдовували збройну агресію проти України та глорифікували її учасників.
Колегія суддів звернула увагу, що виконувана обвинуваченими пісня «333» містить висловлювання, спрямовані на возвеличення військовослужбовців рф, схвалення їхніх дій та зневажливе висвітлення Збройних Сил України, зокрема через опис знищення української армії російськими військовими.
Зокрема, суд дійшов висновку, що окремі висловлювання обвинувачених демонстрували підтримку держави-агресора, пропагували ідеї так званого «русского мира», містили ознаки приниження національної гідності України та створювали враження про нібито підтримку агресії рф громадянами України.
Не погоджуючись із вироком першої інстанції, захист просив пом’якшити покарання, посилаючись, зокрема, на визнання вини, щире каяття, позитивну поведінку обвинувачених після повідомлення про підозру та надання ними допомоги ЗСУ.
Прокурор, своєю чергою, вважав призначене покарання надто м’яким та просив його посилити, наголошуючи на суспільній небезпечності вчинених дій в умовах триваючої збройної агресії рф проти України.
Перевіряючи доводи сторін, апеляційний суд безпосередньо дослідив відеозапис спілкування обвинувачених на онлайн-платформі з представником, як вони вважали, держави-агресора та погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності їхньої вини.
Апеляційний суд у справі № 726/2567/25 врахував, що досліджені докази свідчать про стійкий, сформований та ідеологічно мотивований умисел, спрямований на виправдовування збройної агресії рф проти України. Колегія суддів звернула увагу, що під час спілкування обвинувачені неодноразово висловлювали підтримку державі-агресору та її військовослужбовцям, закликали до якнайшвидшого приходу російської федерації на територію України, заявляли про готовність діяти на її користь, демонстрували солідарність із радянською та російською ідеологією, а також використовували зневажливі висловлювання щодо України.
Апеляційний суд зазначив, що емоційно забарвлений характер виконання пісні «333», а також інші висловлювання обвинувачених під час спілкування свідчили про послідовну демонстрацію солідарності з ворогом, проросійську пропаганду, виправдовування збройної агресії рф та глорифікацію її учасників.
Колегія суддів також зазначила, що обвинувачені не лише засвідчили свою антиукраїнську позицію, а й створили враження про нібито підтримку громадянами України позиції держави-агресора та бажання встановлення так званого «русского мира», що, на думку суду, могло сприяти формуванню у ворога хибного уявлення про суспільні настрої в Україні та підживлювати продовження збройної агресії України.
Апеляційний суд звернув увагу, що свобода вираження поглядів не охоплює дії, спрямовані на виправдовування збройної агресії держави-агресора та глорифікації її учасників. У цій справі кримінальна відповідальність настала не за особисті переконання обвинувачених, а за конкретні висловлювання та дії, які суд визнав такими, що виправдовують агресію рф проти України та прославляють її учасників.
У цій справі кримінальна відповідальність настала не за особисті переконання обвинувачених, а за конкретні висловлювання та дії, які суд визнав такими, що виправдовують та прославляють агресію рф проти України.
Колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції щодо наявності щирого каяття як обставини, що пом'якшує покарання. Суд дійшов висновку, що повне визнання вини у цьому кримінальному провадженні не підтвердилося, а поведінка обвинувачених та наведені ними доводи не свідчать про дійсне усвідомлення протиправності своїх дій, їх каяття не є щирим та має формальний характер.
Апеляційний суд звернув увагу, що обвинувачені, будучи повнолітніми особами з достатнім життєвим досвідом та усвідомлюючи суспільно-політичну ситуацію в Україні після початку повномасштабної збройної агресії рф, попри широкий доступ до достовірної інформації про воєнні злочини та наслідки дій держави-агресора, свідомо виправдовували та визнавали правомірною збройну агресію рф проти України.
За результатами апеляційного розгляду Чернівецький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора та залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника.
Вирок районного суду м. Чернівців змінено в частині призначеного покарання. Також апеляційний суд виключив із вироку посилання на повне визнання вини та каяття як обставини, що пом’якшують покарання. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
