Помилка в документах для «єВідновлення» може коштувати житлового сертифіката: розбір реальних прецедентів

20:00, 24 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Під час подання заяв на компенсацію за програмою «єВідновлення» громадяни нерідко припускаються помилок, які призводять до відмов у виплатах або стають підставою для тривалих судових спорів.
Помилка в документах для «єВідновлення» може коштувати житлового сертифіката: розбір реальних прецедентів
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації питання відшкодування шкоди за зруйноване та пошкоджене житло набуло особливого значення.

Одним із інструментів державної підтримки стала програма «єВідновлення», яка передбачає надання компенсації власникам житлової нерухомості. Попри цифровізацію процедури та спрощення механізму подання заяв через застосунок «Дія», практика показала, що значна кількість звернень супроводжується юридичними проблемами.

Частина спорів виникає через неточності в документах заявників, інша — через різне трактування законодавства комісіями органів місцевого самоврядування. Як наслідок, питання реалізації права на компенсацію дедалі частіше стає предметом судового розгляду.

Як раніше зазначала «Судово-юридична газета», найбільші труднощі з отриманням компенсації виникають щодо житла на тимчасово окупованих територіях, оскільки проведення обстеження та підтвердження факту його пошкодження або знищення часто є неможливими.

Саме ця правова невизначеність нерідко використовується шахраями, які обіцяють «гарантовані компенсації», прискорене оформлення виплат або доступ до неіснуючих спеціальних програм. Водночас чинне законодавство не передбачає отримання компенсації через посередників чи в обхід офіційної процедури.

Законодавче регулювання програми єВідновлення

Правовою основою функціонування програми є Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-IX.

Закон визначає коло осіб, які мають право на компенсацію, види об’єктів, щодо яких вона надається, порядок прийняття рішень та повноваження комісій з розгляду питань щодо надання компенсації.

Практичний механізм реалізації програми деталізовано постановами Кабінету Міністрів України, зокрема щодо порядку подання заяв, проведення обстеження пошкоджених об’єктів та формування житлових сертифікатів.

Для отримання компенсації особа повинна підтвердити право власності на житло, факт його пошкодження або знищення та відповідність іншим критеріям, встановленим законодавством.

Типові помилки заявників та проблемні аспекти правозастосування

Однією з найпоширеніших проблем може бути відсутність належного підтвердження права власності.

Найчастіше труднощі виникають щодо нерухомості, права на яку були набуті багато років тому та не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Формально особа може бути власником будинку або квартири, однак відсутність актуальних реєстраційних відомостей ускладнює розгляд заяви.

Окрему категорію спорів становить невідповідність між відомостями про об’єкт нерухомості та його фактичним станом. Йдеться про об’єкти незавершеного будівництва, самочинні добудови, реконструкції, а також житло, технічні характеристики якого не відповідають даним державних реєстрів і технічної документації.

На практиці труднощі також виникають через неналежне документування пошкоджень. Хоча законодавство не покладає на заявника обов’язок самостійно проводити технічні експертизи, відсутність фотофіксації, актів обстеження чи інших доказів нерідко ускладнює встановлення обставин пошкодження.

Водночас на практиці відсутній єдиний підхід до оцінки таких доказів, а в окремих випадках комісії покладають на заявників надмірний доказовий тягар, фактично вимагаючи підтвердження, яке законодавством прямо не передбачене.

Поширеною проблемою також є оформлення компенсації щодо спадкового майна. На практиці заявники можуть звертатися за компенсацією до завершення процедури прийняття спадщини або за відсутності державної реєстрації права власності за спадкоємцем.

Додаткові труднощі можуть виникати у випадках, коли спадкові права є предметом спору між кількома особами або коли правовстановлюючі документи на нерухомість були втрачені чи не оформлені належним чином. За таких обставин підтвердження права на отримання компенсації може потребувати попереднього врегулювання спадкових питань.

Судовий погляд

Варто нагадати, що Верховний Суд у справі  № 945/1826/24 наголосив, що саме на позивача покладається обов'язок довести факт шкоди та її розмір, а для підтвердження збитків можуть використовуватися акти обстеження, висновки експертів, фото- і відеофіксація, витяги з реєстрів та документи про право власності.

У справі № 520/8464/24 Верховний Суд фактично підтвердив право заявника на судовий захист у разі неналежного розгляду заяви про надання компенсації за програмою «єВідновлення». Спір виник через бездіяльність уповноваженого органу під час розгляду заяви про компенсацію за пошкоджений об’єкт нерухомості, а суди зобов’язали відповідача повторно розглянути заяву про надання компенсації за пошкоджене житло.

Водночас однією з помилок може бути спроба оскаржувати сам факт існування механізму компенсації за пошкоджене або знищене житло чи вимагати відшкодування від держави без доведення того, що передбачені законодавством механізми, зокрема програма «єВідновлення», виявилися неефективними або були неправомірно застосовані. Такий підхід простежується у справі № 757/13711/22-ц.

Важливим прикладом є кейс № 320/48639/23, у якому апеляційний суд підтримав відмову в компенсації за програмою «єВідновлення», оскільки заявниця придбала пошкоджений будинок уже після його руйнування внаслідок бойових дій. Суд дійшов висновку, що право на компенсацію пов’язується з особою, яка була власником майна на момент його пошкодження.

Показовою є справа № 400/3394/24, у якій суд скасував рішення про відмову в наданні компенсації за програмою «єВідновлення». Підставою для відмови стало те, що в будинку тривалий час ніхто не проживав і він перебував у занедбаному стані до початку бойових дій. Суд наголосив, що такі обставини не належать до передбачених Законом № 2923-IX підстав для відмови у компенсації, а тому визнав рішення комісії протиправним та зобов’язав повторно розглянути заяву заявника.

Практичні поради для заявників

Перед поданням заяви за програмою «єВідновлення» варто перевірити, чи зареєстроване право власності на житло в Державному реєстрі речових прав та чи відповідають реєстраційні дані фактичним характеристикам об’єкта. Якщо нерухомість була успадкована, доцільно заздалегідь оформити спадкові права та здійснити державну реєстрацію права власності.

Після пошкодження житла бажано максимально повно зафіксувати наслідки руйнувань: зробити фото- та відеозйомку, зберегти акти обстеження, повідомлення органів влади та інші документи, які можуть підтвердити характер і обсяг пошкоджень.

Також варто перевірити відповідність технічної документації фактичному стану нерухомості, оскільки розбіжності щодо площі, складу приміщень або проведених реконструкцій нерідко ускладнюють отримання компенсації.

У разі отримання відмови слід уважно проаналізувати її мотиви, адже не кожне негативне рішення комісії свідчить про відсутність права на компенсацію. Часто проблему можна усунути шляхом подання додаткових документів або оскарження рішення в установленому законом порядку.

Отже, програма «єВідновлення» є важливим механізмом захисту майнових прав осіб, які постраждали від збройної агресії. Водночас практика її застосування показує, що значна частина відмов пов’язана не стільки з відсутністю права на компенсацію, скільки з проблемами підтвердження цього права та недоліками документального оформлення.

Читайте також: житловий сертифікат і житловий ваучер: у чому різниця та що спільного — пояснення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group