Донька успадкувала всю квартиру батька, але суд віддав половину його колишній дружині: у чому причина
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення, яким було визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане на всю квартиру доньці померлого. Суд виходив із того, що квартира була придбана під час шлюбу та залишалася об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а шлюбний договір не змінив її правового режиму. Відтак до складу спадщини увійшла лише належна спадкодавцю 1/2 частка квартири, а не все нерухоме майно.
Обставини справи
Позивачка перебувала у шлюбі зі спадкодавцем з грудня 2012 року до вересня 2018 року. У березні 2016 року чоловік за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбав квартиру, право власності на яку було зареєстровано на його ім'я. Майно було набуте під час шлюбу за згодою дружини.
За два місяці до розірвання шлюбу подружжя уклало шлюбний договір. У ньому сторони погодили, що майно, яке буде придбане під час шлюбу та зареєстроване на одного з них, вважатиметься особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно придбане та зареєстроване.
Після смерті чоловіка його донька отримала свідоцтво про право на спадщину на всю квартиру. Водночас колишня дружина ще у 2023 році отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири як на частку у спільному майні подружжя.
Законність цього свідоцтва вже була предметом окремого судового спору. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду, яке Верховний Суд постановою від 19 березня 2025 року залишив у силі, було встановлено, що квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а шлюбний договір не містить умов, які змінювали б правовий режим цієї квартири. Саме ці обставини стали преюдиційними для нового спору.
Посилаючись на зазначені судові рішення, колишня дружина звернулася до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого на всю квартиру, та про визнання за нею і спадкоємицею права власності по 1/2 частці квартири.
Що вирішили суди
Хмельницький міськрайонний суд задовольнив позов.
Суд визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане на всю квартиру, визнав за сторонами право власності по 1/2 частці квартири та стягнув із відповідачки судові витрати.
Спадкоємиця оскаржила це рішення. В апеляційній скарзі вона стверджувала, що шлюбний договір змінив правовий режим усього майна, набутого під час шлюбу, зокрема і квартири, придбаної у 2016 році. На її думку, після укладення договору квартира стала особистою приватною власністю чоловіка, а тому повністю увійшла до складу спадщини.
Також апелянтка вказувала, що суд першої інстанції неправильно застосував висновки Верховного Суду, не врахував інші положення шлюбного договору та безпідставно стягнув із неї витрати на професійну правничу допомогу.
Висновки апеляційного суду
Хмельницький апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів зазначила, що обставини щодо правового режиму спірної квартири вже були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили та було залишене без змін Верховним Судом. Відповідно до положень ЦПК ці обставини мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню у спорі між тими самими сторонами.
Суд звернув увагу, що Верховний Суд уже встановив зміст шлюбного договору та дійшов висновку: його сторони визначили правовий режим майна, яке на момент укладення договору ще не було придбане. Водночас договір не містить положень, які б змінювали правовий режим майна, набутого до його укладення, зокрема спірної квартири.
Таким чином, право колишньої дружини на 1/2 частку квартири вже було встановлено рішенням суду, що набрало законної сили. Тому до складу спадщини після смерті чоловіка увійшла лише належна йому 1/2 частка квартири.
За таких обставин видане спадкоємиці свідоцтво про право на спадщину на всю квартиру порушувало права співвласниці, а тому суди обґрунтовано визнали його недійсним та визначили право власності сторін по 1/2 частці квартири.
Апеляційний суд також підкреслив, що місцевий суд помилково зазначив у рішенні, що позивачка є спадкоємицею померлого. Насправді спадкоємицею є лише донька. Водночас ця помилка не вплинула на правильність вирішення спору, оскільки позивачка захищала свої права як співвласниця квартири, а не як спадкоємиця.
Окремо суд відхилив доводи щодо витрат на професійну правничу допомогу. Колегія зазначила у справі 686/27146/25, що представник відповідачки не заявляв клопотання про їх неспівмірність, тому підстав для їх зменшення не було.
У підсумку апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, а також стягнув зі спадкоємиці на користь позивачки 10 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
