28 вересня пішов із життя Василь Тацій – академік Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, Герой України.
Про це повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов.
«Сьогодні вночі пішла з життя людина, значущість якої для Харкова та України важко переоцінити. Один із людей, які написали Конституцію нашої країни. Один із творців Харківської юридичної школи, відомої не лише в Україні, а й за її межами. Людина, яка багато років була членом виконкому Харківської міської ради. Людина, до думки якої дослухалися Президенти України та прем'єр-міністри. Людина, якої особисто мені не вистачатиме - Василь Якович Тацій.
Найближчими днями ми зробимо все, щоби гідно проводити його в останній шлях. Мої співчуття рідним, близьким, друзям Василя Яковича. Мої співчуття Харкову – пішла ціла епоха життя нашого міста.
Світла та вічна пам'ять!» - йдеться у співчутті.
Василь Тацій почав свою трудову діяльність у 1957 р. токарем Полтавського паровозного депо. Після закінчення Харківського юридичного інституту займав посади помічника прокурора району і прокурора відділу по нагляду за розглядом у судах кримінальних справ у Полтавській обласній прокуратурі. З 1966 року життя і діяльність В.Я. Тація пов’язані з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого (раніше – Харківський юридичний інститут): аспірант, старший викладач, доцент, заступник декана денного факультету, проректор з наукової роботи, з липня 1987 року і до грудня 2020 року − ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Із січня 2021 року − радник ректора, почесний ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Кримінальна відповідальність за комерційне посередництво» (спеціальність 12.00.08). У 1973 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1984 році захистив докторську дисертацію «Проблеми відповідальності за господарські злочини: об’єкт та система» (спеціальність 12.00.08). У 1985 році присвоєно вчене звання професора.
1993 р. – 2016 р. – президент, а з 2016 р. – почесний президент, радник президії Національної академії правових наук України – вищої юридичної галузевої наукової установи України, створеної за його ініціативою і при безпосередній активній участі.
З 1993 р. – академік Національної академії правових наук України, у 1997 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права).
Автор понад 800 наукових праць, у тому числі близько 60 монографій, навчальних посібників та підручників. Його праці присвячені дослідженню фундаментальних проблем кримінального права (підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, об’єкт кримінально-правової охорони, злочини проти основ національної безпеки держави, злочини у сфері господарської діяльності, злочини проти довкілля тощо), проблемам теорії держави та права (питання методології правової науки, порівняльно-правових досліджень і правозастосування), конституційного права (принципи організації законотворчого процесу, правова природа та ієрархія правових актів тощо).
В.Я. Тацій − визнаний організатор вищої юридичної освіти в Україні. Очолюючи з 1987 року Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, він зробив значний внесок в організацію його діяльності, в створення потужного науково-педагогічного колективу, належних умов для проведення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, забезпечення високої якості підготовки, гармонійного й культурного розвитку майбутніх фахівців, фінансової стабільності вишу, розбудови його матеріальної бази, розвитку міжнародних зв’язків. Значним є його внесок в оновлення усієї системи юридичної освіти України, в удосконалення її змісту, впровадження передових методів навчання, поглиблення інтеграції освіти, науки і юридичної практики.
Вагомим є внесок В.Я. Тація в розбудову правової держави України, удосконалення законодавчого процесу і правозастосовної практики. Як член Конституційної комісії він брав участь у розробці проекту Конституції України 1996 р., був головою робочої групи Кабінету Міністрів по розробці Кримінального кодексу України 2001 р. Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН по створенню Міжнародного Кримінального Суду. Брав участь у розробці проекту Статуту Міжнародного Кримінального Суду та у підготовці багатьох інших законопроектів.
Тацій В.Я. проводив значну громадську роботу. Він був членом низки президентських та урядових комісій, робочих груп, громадських організацій, зокрема Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Науково-консультативних рад Верховного Суду та Конституційного Суду України, Бюро Ради Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України, ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права», Міжнародної асоціації кримінального права, Союзу юристів України, Координаційної ради Міжнародного союзу юристів, Міжнародної асоціації законодавства, Міжнародної асоціації юридичної методології, Ради директорів Європейської організації публічного права, віце-президентом Спілки ректорів вищих навчальних закладів України та ін.
Був головним редактором збірника наукових статей «Вісник Національної академії правових наук України», відповідальним редактором збірника наукових праць «Проблеми законності», головою наукової ради журналу «Право України», членом редакційної колегії журналу «Вісник прокуратури», наукової ради журналу «Бюлетень Міністерства юстиції України», редколегії фахового електронного наукового видання «Вісник Асоціації кримінального права України», головою редакційної ради газети «Vivat Lex» та ін.
В.Я. Тацій удостоєний звання Героя України з врученням ордену Держави (2004 р.). Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V, IV, ІІІ, II і І ступенів (1995 р., 1998 р., 2009 р., 2015 р., 2018 р.), орденом «За заслуги» ІІ і І ступенів (2000 р., 2012 р.), Почесними грамотами Верховної Ради України (2001 р.) та Кабінету Міністрів України (2002 р.), орденом «Знак Пошани» (1981 р.), двома медалями (1970 р., 1984 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (1989 р.), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2001 р.) та Державної премії України у галузі науки і техніки (2004 р.), Премії ім. В. Вернадського (2001 р.), Премії імені Ярослава Мудрого (2001 р., 2002 р.), Премії «Феміда-99». Має ряд відомчих, громадських, церковних нагород та урядові нагороди інших держав. Державний радник юстиції І класу (2010 р.).
В.Я. Тацій – почесний доктор Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка (2000 р.), Харківського національного університету внутрішніх справ (2002 р.), Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2004 р.), заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2005 р.), почесний академік Острозького академічного братства (2005), почесний академік спільноти академіків Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (2005 р.), почесний професор Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля (2012 р.), Запорізького національного університету (2015 р.), почесний доктор Університету Миколаса Ромеріса (2018 р.) та ін.
Почесний громадянин міст Полтави (2001 р.), Харкова (2004 р.) та Харківської області (2014 р.).
Редакція «Судово-юридичної газети» висловлює щирі співчуття родині та близьким Василя Тація.