У школах по-новому визначатимуть успішність дітей з особливими потребами: акцент — на соціальній адаптації

В Україні можуть законодавчо закріпити можливість визначати у державних стандартах освіти окремі орієнтовні результати навчання для дітей з особливими освітніми потребами. Відповідний законопроєкт уже отримав підтримку профільного парламентського комітету.

Йдеться про подальший розвиток інклюзивної освіти та приведення законодавства у відповідність до практики, яка вже застосовується у школах. Ініціатива покликана зробити освітній процес більш гнучким, враховувати індивідуальні можливості учнів та сприяти їхній соціальній і професійній інтеграції.

Відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, під час якого народні депутати розглянули проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо визначення у державних стандартах орієнтовних результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами» №15207.

Метою документа є вдосконалення правового регулювання у сфері повної загальної середньої освіти шляхом створення передумов для визначення у державних стандартах освіти результатів навчання з урахуванням особливих освітніх потреб здобувачів освіти.

Серед основних завдань документа — розвиток інклюзивного підходу в освіті, забезпечення гнучкого визначення результатів навчання, підтримка індивідуалізації освітнього процесу та створення умов для формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту», передбачивши можливість визначення у державних стандартах освіти результатів навчання з урахуванням особливих освітніх потреб та індивідуальних можливостей здобувачів освіти.

Законопроєкт рекомендували прийняти за основу

Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді законопроєкт за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Також комітет доручив доопрацювати документ з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд парламенту у другому читанні.

Що пропонує законопроєкт про інклюзивну освіту

Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроєкт є продовженням реформи інклюзивної освіти, новий етап якої розпочався у 2024 році після затвердження Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року.

Стратегія передбачає вдосконалення статистичної бази даних щодо дітей з особливими освітніми потребами, розвиток системи освітніх і супровідних послуг, а також підвищення ефективності інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти.

Попри активний розвиток інклюзивної освіти та застосування у школах індивідуальних програм розвитку, нинішнє законодавство містить певні суперечності. Державні стандарти освіти встановлюють єдині обов’язкові результати навчання для всіх учнів, тоді як реальна освітня практика дедалі більше враховує індивідуальні можливості та потреби дітей.

Саме усунення цієї невідповідності і стало одним із ключових мотивів підготовки законопроєкту.

Зокрема, документ передбачає, що:

• виконання державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти дітьми з особливими освітніми потребами може забезпечуватися шляхом адаптації або модифікації змісту освіти відповідного рівня;
• у державних стандартах можуть окремо визначатися орієнтовні результати навчання для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними, фізичними, психічними, сенсорними порушеннями або розладами поведінки;
• такі результати можуть застосовуватися для учнів, які навчаються у спеціальних закладах освіти, спеціальних класах чи групах, а також в інших формах здобуття освіти, передбачених законодавством;
• освітній процес має бути орієнтований не лише на академічні досягнення, а й на формування практичних життєвих навичок, професійну підготовку та соціальну інтеграцію.

Чому виникла потреба у законодавчих змінах

Фактично законопроєкт покликаний узгодити нормативну базу з підходами, які вже частково використовуються в українських школах.

Наразі індивідуальний підхід до дітей з особливими освітніми потребами застосовується на практиці, однак не завжди знаходить належне відображення у державних стандартах освіти. Через це виникає розрив між формальними вимогами та фактичними результатами навчання, а індивідуальні освітні траєкторії не мають достатньої нормативної підтримки.

На думку авторів документа, запровадження диференційованих результатів навчання дозволить усунути ці суперечності, забезпечити більш повне врахування індивідуальних освітніх потреб дітей та підвищити якість освітнього процесу.

Очікується, що реалізація запропонованих змін сприятиме розвитку інклюзивної освіти, розширенню можливостей для соціальної інтеграції та професійного самовизначення дітей з особливими освітніми потребами, а також допоможе формувати умови для їхнього самостійного та гідного життя.

Які питання залишаються відкритими

Водночас під час обговорення законопроєкту експерти звертали увагу на окремі питання його практичного застосування.

Зокрема, поки що залишається невизначеним, яким чином документ про освіту, здобуту на основі модифікованих орієнтовних результатів навчання, впливатиме на подальшу можливість вступу до закладів професійної або вищої освіти.

Крім того, прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено, що Кабінет Міністрів має протягом одного місяця привести нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог. На думку фахівців, такий стислий строк може створити ризики недостатнього опрацювання підзаконних актів та механізмів реалізації майбутніх змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.