Затопило квартиру згори: помилки, через які можна залишитись без компенсації і чому сусід не завжди винен
Затоплення квартири є однією з найпоширеніших проблем, з якою можуть зіткнутися мешканці багатоквартирних будинків. У такій ситуації важливо не лише встановити причину аварії, а й правильно зафіксувати пошкодження, адже від цього може залежати подальше відшкодування збитків.
Втім, відповідальність за наслідки затоплення не завжди несе власник квартири, з якої потрапила вода. Причиною аварії може бути несправність внутрішньоквартирного обладнання або неналежне виконання обов’язків з утримання будинку.
Якщо прорвало трубу у квартирі
Якщо аварія сталася на обладнанні, яке обслуговує лише одну квартиру, відповідати за наслідки може її власник. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.
Водночас, за статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю, має бути відшкодована особою, яка її спричинила.
Але сам факт того, що вода потекла з конкретної квартири, ще не означає автоматичної вини її власника. Потрібно встановити причину аварії: чи був це прорив внутрішньоквартирної труби, несправність сантехніки, неналежне утримання обладнання або, наприклад, проблема зі спільною системою будинку.
Якщо квартира здана в оренду
Сам факт оренди квартири не означає, що за затоплення автоматично відповідає її власник.
Якщо аварія сталася через дії або недбалість орендаря — наприклад, неналежне користування сантехнікою чи самовільне втручання в інженерні мережі, у такому випадку відповідати за завдану шкоду може орендар. Водночас власник може нести відповідальність, якщо затоплення сталося через несправність майна, за утримання якого він відповідав.
Окремі правила передбачає стаття 29 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вона встановлює, що власник приміщення, який завдав збитків майну інших власників, має їх відшкодувати. Також власник може відповідати за шкоду, завдану орендарем, якщо договором оренди або іншим договором не передбачено інше.
Тому в кожному випадку потрібно встановити причину затоплення, хто саме її спричинив і що передбачено договором оренди.
Прорвало спільну трубу будинку
Відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ має забезпечувати належне утримання та технічний стан спільного майна будинку.
Якщо ж будинок обслуговує управитель, його обов’язки визначаються законом і договором з співвласниками.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає послугу з управління багатоквартирним будинком як діяльність, спрямовану на утримання і ремонт спільного майна відповідно до умов договору.
Отже, якщо аварія виникла через неналежне обслуговування спільної мережі, невиконання заявки про несправність або несвоєчасний ремонт, відповідальність може настати для ОСББ, управителя або іншої організації, яка за договором відповідала за технічне обслуговування.
Як правильно зафіксувати затоплення
Перш за все необхідно зафіксувати факт затоплення та завдані ним пошкодження. Не варто поспішати з ремонтом, доки наслідки аварії належним чином не зафіксовані. Для цього складається акт про залиття квартири. Його оформлює комісія за участю представників суб’єкта, відповідального за обслуговування будинку та внутрішньобудинкових систем. Залежно від форми управління будинком, до її складу можуть входити представники управителя, ОСББ або обслуговуючої організації.
Паралельно необхідно зробити фото- та відеофіксацію пошкоджень. Бажано зафіксувати не лише загальний вигляд приміщення, а й кожне пошкодження окремо: стелю, стіни, підлогу, оздоблення, меблі та інше майно.
Якщо винна особа добровільно не відшкодовує збитки, потерпілий може звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову майнового характеру сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного року.
Водночас судовий збір — не єдина можлива витрата. Також можуть виникнути витрати на оцінку, технічне обстеження, експертизу, правничу допомогу та інші процесуальні дії.
За статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, як правило, розподіляються між сторонами залежно від результату розгляду справи. Водночас, згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Тому одного лише факту, що вода потрапила з квартири зверху, може бути недостатньо для стягнення збитків з її власника.
Тому у кожному конкретному випадку необхідно встановити причину аварії, місце її виникнення та визначити, хто відповідав за утримання і технічний стан відповідної ділянки водопровідних мереж.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
