Квартира, приватизована одним із подружжя, може не ділитися: ВС назвав ключову умову
Багато хто вважає, що якщо квартиру приватизували під час шлюбу, вона автоматично стає спільною власністю чоловіка і дружини. Однак це не завжди так. Верховний Суд пояснив, що все залежить від дати приватизації та від того, хто мав право брати в ній участь.
Як вказав ВС, житло, набуте одним із подружжя внаслідок приватизації державного житлового фонду, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя лише у період з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно. В інші періоди таке житло переходить у власність виключно тієї особи, яка брала участь у приватизації та була зареєстрована у відповідному житловому приміщенні. Право на приватизацію мають громадяни, які на момент її здійснення постійно проживають у квартирі. Добровільне зняття з реєстрації та фактичне непроживання у житловому приміщенні до моменту приватизації свідчить про втрату особою права на участь у ній.
Деталі справи
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження про приватизацію, свідоцтва про право власності та визнання за ним права на частку квартири. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у період з 1995 до 2021 року він перебував у шлюбі з відповідачем. У 2004 році на сім’ю було видано ордер на квартиру, де позивач був зареєстрований. Проте у листопаді 2006 року позивач добровільно знявся з реєстрації. У грудні 2006 року відповідач разом із їхньою малолітньою донькою приватизували квартиру. Позивач стверджував, що його право на приватизацію було порушено, а про факт оформлення власності лише на дружину та доньку він нібито дізнався значно пізніше.
Позиції суду першої інстанції та апеляційного суду
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що лише у період з 8.02.2011 до 12.06.2012 року житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося об’єктом спільної сумісної власності. В інші періоди таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації. Оскільки спірну квартиру приватизовано поза зазначеним періодом, вона не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Апеляційний суд зазначив, що на час приватизації позивач не був зареєстрований у спірній квартирі, а під час її відчуження надав нотаріально посвідчену згоду на її продаж як представник малолітньої доньки, що спростовує його доводи про введення в оману.
Рішення Верховного Суду
ВС погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначив, що оскільки на момент приватизації (2006 рік) чинне законодавство не відносило приватизоване житло до спільної власності подружжя, а позивач на той час добровільно припинив користування житлом, правових підстав для визнання за ним права власності на частку у спірній квартирі немає.
Відповідно до змін у сімейному законодавстві приватизоване житло вважалося спільним майном подружжя лише протягом обмеженого періоду з 8.02.2011 до 12.06.2012. Оскільки спірну квартиру було приватизована у 2006 році, вона не підпадає під режим спільної сумісної власності подружжя та належить виключно особам, зазначеним у свідоцтві про право власності.
Право на приватизацію житла мають особи, які постійно мешкають у квартирі на момент її приватизації. Позивач добровільно знявся з реєстрації у спірній квартирі у листопаді 2006 року (за місяць до приватизації) та проживав за іншою адресою. Отже, він втратив право на участь у приватизації цієї квартири.
У серпні 2007 року позивач особисто надавав нотаріально посвідчену згоду на продаж цієї квартири як законний представник своєї малолітньої доньки, отже йому було достеменно відомо про склад власників квартири ще у 2007 році.
Постанова Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 199/1719/23 (провадження № 61-6388св24).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
