Податкова служба у Черкаській області пояснює,  як сплачувати земельний податок при оренді держземлі. 

Зазначається, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Встановлено, що платниками плати за землю є:

  • платники земельного податку (пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ):
  • власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (пп. 269.1.1.1 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
  • землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.2 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
  • платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV (далі – Закон №161) визначено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка.

Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному ЗКУ, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених ст. 135 – 139 ЗКУ.

Договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря (абзац четвертий частини першої ст. 31 Закону №161).

Встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

  • дані Державного земельного кадастру;
  • дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, юридична особа, яка придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу сплачує земельний податок з дати державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.